В Максима з батьком завжди стосунки були не дуже. Якось так вийшло, що сина Петра він завжди любив більше та ставив у приклад. От Максим знову приїхав до батька допомогти дещо підремонтувати в будинку.
Поки він позначав олівцем місце для свердління, батько знову за своє взявся. Петро купив нову машину. “Китайця”. За його словами, не гірше за його «німця», а в обслуговуванні дешевше.
І не в кредит. Вихвалявся батько успіхом свого другого сина. І знову згадав, що Максим приїхав на велосипеді. Він постійно синові цим докоряв. Та Максиму було зручно. Велосипед – це швидко, без заторів та зайвих витрат.
От батько знову завів своє – Петро збирається на відпочинок у далекий Туніс, а Максим бачте нічого, крім місцевої річки-смердючки, й не бачив і не поїде. Адже за кордоном завжди краще, ніж вдома.
Але Максиму і річки було достатньо – чиста та прохолодна вода, а к приємно на березі з палаткою стати. Знов батько згадав за другого сина, що от він би точно краще зробив.
Та от тільки Петро жодного разу батьку не допоміг, а Максим і вікна міняв, і двері. Та батькові все не так було. Адже кожен дурень може вікна та двері встановити.
Тим часом Максим продовжував свою роботу, незважаючи на слова батька, а той знову за своє – у Петра і подарунки кращі, і квартиру він нормальну взяв, а не вбиту, як Максим.
От тільки у Петра дітей не має, але от якби були, то точно кращі за Івана — сина Максима. От і Петра то ж були б «золоті» діти. Але кожному, як то кажуть, своє.
Комусь — діти, велосипед та робота, а комусь — Туніс, квартира у столиці та справжня зарплата. Спохмурнів батько і сказав у слід Максиму: «Шкода, що ми тебе не змогли нормально виховати».
Максим вдягнув кросівки, взяв велосипед, попитав, чи не треба яких продуктів. Він все одно збирався у магазин за дрібницями, яких не вистачало, щоб все доробити. Зачиняючи двері, Макс затримався, щоб підкрутити дверну ручку, що розхиталася.
В це момент він краєм вуха почув телефонну розмову: «Так, Петро, зможемо позичити. Не хвилюйся, що минулого разу не віддав. Ти, головне, приїжджай, тут без тебе все йде до чорта».
