В селі роботи нема, там одні пенсіонери майже. Не розумію, яка старість мене жде з такими дітьми

У моєї подруги донька вишла заміж вирішила жити з батьками, хоча у неї є своя однокімнатна квартира, куплена ними ж.

Була на той час вже вагітна, як би і правильно, потрібна допомога. Та дочка і зять відразу сдали свою квартиру, а в підсумку живут разом уже 8 років, та вже з двома детьми.

Їм так зручно, мама все приготує, прибере за дітьми пригляне, а з оренди ще і гроші ідуть.

Подруга не раз мені жалілась, як їй тяжко, чоловік незадоволений таким гуртожитком.

Я здивувалася, прямо сказав, що вона сама винна, що розбалувала єдину доньку. Ще і додала, що із-за цього і чоловік може втекти туди, де комфортніше.

Та судить інших ми мастера. У мене син і дочка (22 і 26 років). Син працює, але грошей мені не дає зовсім.

Дочка після колледжа ніяк себе не найде. Почала звинувачувати мене, що я не змогла оплатити їй університет, як це зробили її однокласницям і нині влаштувалися на хороші посади.

Всі витрати на харчування, комуналку і інші житлові нужди на мені. Я одна, чоловік пішов 12 років тому. Можна було ще вийти заміж, но моя мама сказала, що я повинна жити для дітей, а не для чужого чоловіка. Хоча одне другому не мішає, але зараз уже пізно про це жаліть.

Коли я давала поради своїй подрузі, і що гріха таїти, навіть засуджувала її, не припускала, що у мене є цілих 2 егоїста.

Однозначно залишилася непотрібно. Боюсь, що забезпечити себе не зможу, та і вони теж а так і будуть сидіти у мене на всім готовому.

Син мало буває дома, після роботи іде з друзями гуляти,  а дочка сидить дома майже постійно. Будьте впевнені, що це нецікаво, і воно того не варте. Стала дратівливою і вимогливою, всі їй повинні, вона нещасна і невезуча.

Навіть не уявляю, як жити далі. Квартира трикімнатна, якщо продати і поділити на трьох, купити житло всім за ці гроші не вийде.

Дочка пропонує мені переїхати до моїх батьків у село, говорить, що вони старі і потребують допомоги, а я така егоїстка, що не хочу їм допомогти. Це мені говорить людина, яка навіть на хліб для себе заробити не може!

Дуже важко.  Я б поїхала, та до пенсії треба допрацювати. В селі роботи нема, там одні пенсіонери майже. Не розумію, яка старість мене жде з такими дітьми.

You cannot copy content of this page