Він був таким нещасним, що мені стало його шкода, і я дала йому грошей…

Мій брат веде вкрай розгульний спосіб життя. Вже багато знайомих на нього скаржилися і говорили батькам, щоб вони його приструнили. Вдома щодня скандали, а йому все одно і він відповідає батькам: «А ви мені все одно нічого не зробите, бо я ваш син».

Якщо раніше я йому співчувала, виправдовуючи його поведінку тим, що його покинула дівчина, то тепер я навіть не розумію його. Нещодавно в нього були проблеми з правоохоронцями, і після цього тато забрав його машину. Брат почав просити, щоб я віддала йому свою машину на якийсь час.

Ну мені не шкода, я дала. Все одно я на ній не їжджу, бо ще не зовсім навчилася водити. Але ми відразу домовилися, що якщо мені буде потрібно, то він мене відвезе, куди я скажу. Потім дзвонили з університету і повідомили, що якщо він не з’явиться на іспити, то його відрахують.

Він де відповів, що, мовляв, нікуди вони не подінуться і заліки поставлять. В університеті він взагалі не з’являвся вже два роки і його не виганяли лише тому, що тато давав усім добрі хабарі і йому реально ставили заліки. Але тепер усе змінилося, і тато сказав, що більше не платитиме грошей.

І поставив умову, що якщо він не складе іспити, вилетить з університету, то може йти з дому куди хоче, зрозуміло, жити за свої гроші. Рома ж відповів: «Краще померти, ніж стати бідним». І став погрожувати. Тоді тато розлютився і заблокував усі його картки, повністю позбавивши грошей.

Коли був скандал, я мовчала, і за це Ромка на мене дуже образився і назвав зрадницею, що я не стала на його бік. Він був таким нещасним, що мені стало його шкода, і я дала йому грошей. І він пішов з дому, зняв номер у готелі та розважався там з дівчатами. Потім він знову просив у мене грошей.

Я вимагала, щоб він не витрачав ці гроші на таких дівчат, але він казав, що не може без них, без них самотньо. Ми з ним завжди були у добрих стосунках, тому я виконувала всі його прохання, а тато щовечора питав мене про брата, де він і чим займається. Я брехала, що він живе у друзів, вони його утримують.

Але батько щось запідозрив, мабуть, і пригрозив мені, що коли дізнається про те, що я допомагаю братові і підтримую його, то я теж не матиму грошей, як і в нього. Таким чином, я опинилася між двома вогнями і не знала, що мені робити.

Декілька днів тому я прийшла до брата в готель, попросити, щоб він відвіз мене до подруги, вона далеко живе. Відчинила мені двері в номер дівчина і не хотіла мене впускати, коли я увійшла, то побачила там ще одну таку ж, а мій брат вдав, що спить, коли я з ними лаялася і гнала їх.

Коли він зволів підвестися з ліжка, то вони всі разом почали сміятися з мене і Ромка сказав, що нікуди не поїде. Я вимагала ключі від машини. Ці, м’яко кажучи, дівчата почали говорити йому: нічого їй не давай і він їх послухав, а не мене.

Коли я намагалася пояснити йому, що вони з ним тільки через гроші, вони почали кричати на мене і доводити, що вони люблять його. А я сказала, що більше не дам грошей, і тоді він переконається, як вони його люблять. І що ж зробив мій братик?

Він став погрожувати мені, що якщо я перестану спонсорувати його, то він розповість батькам, що весь цей час я підтримувала його та утримувала, виділяючи гроші. Він сказав, що коли у нього не буде грошей, то й у мене теж, і що так буде чесно.

Тепер я не знаю, як краще вчинити. Мені здається, що я влипла по вуха, і в будь-якому випадку нічого хорошого на мене не чекає. Брат шантажує мене, а я не хочу втратити все. Якщо що, то ми дорослі – обом за 30 років, але, на жаль, досів залежні від батьків. Що мені робити?

You cannot copy content of this page