Останнім часом дружина вганяла Павла у ступор дивними діями. І він ніяк не міг зрозуміти, що ж з нею відбувається. Раніше вона такою не була. Вони познайомились на вечірці. Обидва відзначали на самоті кінець стосунків. Оксана розлучилася з чоловіком-зрадником, а Павло відшив наречену, яка теж йому зраджувала.
Потім було два роки зустрічей та весілля. Пишне з розмахом, у хорошому ресторані, з тамадою, сукнею, конкурсами, Оксана сяяла від щастя. Чоловіка вона кохала, як і він її. Вона довіряла йому всі свої секрети і душевні переживання, ділилася з ним усім, що спало на думку.
Була відкритою, щирою, веселою дівчиною. Потім багато чого було. Були і злети, і падіння, і сварки, і бурхливе примирення, бідність та повільний розвиток власного маленького сімейного бізнесу з нуля. Купа боргів, кредитів, радість від того, що з боргами нарешті покінчено.
В їх житті з’явився донечка. Вона заливисто кричала, викликаючи на губах мимовільну посмішку. Вони назвали її на честь бабусі Павла – Ліза. Дочка росла, бізнес процвітав, Павло обзавівся животиком і сивиною у скронях. Ще не старий, але вже не молодик.
Оксана, навпаки, розцвіла, стала яскравою, бешкетною. Вона була гарною, зрілою, жіночою красою. Павло, здавалося, з кожним днем все більше закохувався у власну дружину, а потім вона раптово змінилася, стала замкненою і все рідше на її губах прослизала посмішка.
Якщо і посміхалася, то якось з нальотом смутку. Перестала ділитися думками, гуляти з дочкою, виходити на посиденьки з подругами. Вона постійно кудись пропадала, виправдовуючись, то допомогою подругам, то батькам, то якимись процедурами, на які раніше ніколи не ходила.
Павло намагався поговорити із дружиною, але не було результату. Вона жартувала, обіцяла більше часу проводити з сім’єю, а потім знову зникала, не сказавши нікому жодного слова. Чоловік навіть одного разу заліз до неї в телефон, бо закралася погана підозра, і він вирішив перевірити.
І нічого там не знайшов, робочі дзвінки, повідомлення від дочки та подруг, жодних зачіпок про те, де проводила час його дружина. Павло навіть подумав, що це не з нею проблеми, а, можливо, з ним не все гаразд, і він бачить те, чого насправді немає.
Минав час, і нічого не змінювалося, див за Оксаною ставало все більше, вона почала готувати вдвічі більше, але наступного дня каструльки були порожні. І чоловік вирішив діяти, але так, щоб Оксана не здогадалася, йому допоміг його друг Артур. За кілька днів план був готовий.
Павло з’ясував, що його дружина мало не щодня ловить в тому самому місці таксі, а потім кудись їде. Артур знайшов Павлу стару машину таксі та кепку, як у таксистів із дев’яностих. І ось уже чоловік сидить за кермом старенького авто і чекає, прикривши більшу частину обличчя козирком.
Низ обличчя він замазав сажею з вихлопної, сподіваючись, що Оксана не надасть цьому великого значення. Вона йшла квапливо, озираючись, ніби за нею стежать. Не дивлячись, сіла до його машини і назвала адресу. Поки Павло вбивав координати на навігатор, жінка активно копалася в пакетах.
Під’їхавши на місце, жінка сунула водієві купюру. Оксана поспішала вперед по доріжці. Павло відігнав машину за ріг і поспішив за дружиною. Вона зникла у дверях якогось будинку. І по спині у Павла пробіг холодок. Що вона тут робить? Він тінню прослизнув слідом і завмер.
Вона стояла біля відчинених дверей на першому поверсі і тримала на руках маленького хлопчика. Його звали Сашко. Оксана питала про те, як батько хлопчика. Вона та якась жінка вийшли надвір, і сіли на лавку біля під’їзду. В цей момент вона побачила Павла.
Вона підійшла до чоловіка, зітхнула і потім почала розповідати. Виявилося, що дитина – син її колишнього чоловіка. Його нова дружина відійшла у засвіти, а він сам важко захворів і прогнози лікарів були невтішні. Довго Оксана з чоловіком говорила, а потім в Павла виникла ідея.
Він запропонував всиновити маленького Сашка, але звичайно, якщо не проти його батько. В той же день вони разом поїхали до лікарні і, на диво, чоловік, який колись був чоловіком Оксани, почав плакати, коли почув їх пропозицію. Він радо погодився, адже був не певен, чи зможе вийти з лікарні.
Документи оформили швидко і так Сашко отримав нову сім’ю. Тепер у Оксани з Пашею є і син. Ліза обожнює молодшого брата і навчає його життєвим премудростям, а Оксана знову при надії.
