Олена, подруга Ірини, була дівчина проста та прямолінійна. Вона в житті багато побачила і багато натерпілася. Виросла в селі, у багатодітній родині, мало хорошого бачила у дитинстві. Потім поїхала в місто, вийшла заміж, доля подарувала їй двох дітей – та чоловік виявився ненадійним.
Тепер Олена, ще молода й симпатична, з радістю влаштувала б своє особисте життя, та тільки охочих тягнути на собі її та двох чужих дітей на додачу щось не було. Вона працювала день і ніч, щоб забезпечити доньок. Вона вже як ніхто знала, як це важко – виявитися однією з дітьми без чоловіка.
Але Іра чомусь наполегливо не хотіла слухати найкращу подругу і стояла на своєму. Іра збиралася не кудись там, а на побачення. Вона одягла найкрасивішу сукню, нафарбувалася і тепер акуратно укладала волосся. Іра сунула подрузі телефон.
Олені вона довіряла цілком і беззастережно, як нікому на світі. Подруга знала про неї, здається, все. Вона без особливого ентузіазму продивилася повідомлення. Олена сумно і тяжко зітхнула. Вона любила подругу, щоб дати їй ось так через звичайну інтрижку, зруйнувати сім’ю.
Але бачила, що зараз ніхто і ніщо так не важливо для Іри як Паша. Вона просто втратила голову. Іра кожну обідню перерву збігала швидше з роботи, щоб провести з ним хоч трохи часу. Постійно брехала чоловікові, що зустрічається з подругами, чи йде в кіно, чи магазинами.
І кожну вільну хвилину проводила з Пашею. Цей чоловік став для неї світом, цілим всесвітом, центром життя. Іноді Оленці навіть здавалося, що подруга взагалі втрачає зв’язок із реальністю. Вона стала залишати своїх дітей у неї дедалі частіше.
Набреше Сашкові, що поїхала до Олени та її доньок у гості, а сама, навіть не переступивши поріг квартири подруги, віддає дітей і одразу тікала на чергове побачення. Ірина літала на крилах щастя. Цей роман начебто дав їй нові сили. Вона схудла. Почала ходити до спортзалу, щоб виглядати ще краще.
Всі її вбрання тепер були виключно жіночними. Навіть чоловік помітив ці зміни у дружині, і йому вони дуже подобалися. Та ось тільки старалася його благовірна для іншого. Жодні вмовляння не діяли на Іру. Вона, наче юна закохана дівиця, знову і знову тікала геть, в обійми коханого.
Одного разу Олена запитала подругу, чому вона не піде від чоловіка до коханця, якщо він такий прекрасний. У цей момент Олена зрозуміла, що потрапила точно в ціль. Іра раптом відклала рум’яна і стала похмурою. Виявилося, що прекрасний принц про таке й чути не хоче.
Хто б міг подумати, що добра і справедлива Олена лише через місяць викине таке, що Іра і в найстрашнішому сні не могла собі уявити… Ірина з порога, як Саша прийшов додому з роботи, зрозуміла, що щось з ним не так. Він нервував, перебирав пальцями і уважно вчитувався в текст у телефоні.
У цей момент серце в Іри шалено забилося. Їй стало страшно та жахливо не по собі. І тут чоловік заявив, що вони розлучаються, а дітей з садка забере Олена і Іра їх більше не побачить. Виявилося, що Олена не могла більше покривати роман Ірини і все розповіла її чоловікові.
Іра сіла на диван, їй хотілося провалитися крізь землю і не бачити, не чути зараз усього, що відбувається довкола, але за свої вчинки рано чи пізно доводиться відповідати. Сашко потяг Іру у машину. Вони швидко, мовчки подали заяву про розлучення.
Із РАГСу Сашко виїхав уже один, а Іра так і лишилася стояти на вулиці. Мила, красива, струнка, але тепер не потрібна нікому. Тільки зараз вона почала розуміти, що, здається, зробила найбільшу дурість у своєму житті.
