Родинні історії

Вона звинуватила мене у невдячності. Заявила, що я тільки й чекаю, коли її не стане, щоби заволодіти квартирою

Я була дочкою, про яку мріє кожна жінка – слухняною, турботливою, працьовитою. Оточення постійно вітало її з тим, що вона так добре виховала, але я більше не спілкуюся з нею. І багато людей мене засуджує зараз.

Мама після весілля швидко народила, щоб прив’язати чоловіка, але шлюб все одно розпався, мені й п’яти років не було. І так вийшло, що я її постійно нагадувала про той “провал”. Життя з матір’ю було дуже важким, адже вона робила з мене ідеальну дочку.

Я через силу ходила на танці, але мене це не радувало, але сперечатися я не могла, тому слухняно ходила. З часом мама зрозуміла, що таланту  в мене немає й здалася. Вона просто заявила, що від поганого чоловіка й діти народжуються безглузді. Я перетворилася на причину всіх її бід. Саме я була поясненням її проблем із чоловіками. Від неї я дізналася, що в мене спина «ніби у візника» і непримітне обличчя. А від мого вигляду у сукні вона зневажливо піднімала брову і підтискала губи.

Вона так хотіла все контролювати, що у підлітковому віці я носила тільки ті речі, які вона мені сама й обрала. Постійно перевіряла кишені, вишукуючи як сигарети, так і жуйки та записки від хлопчиків. За її словами, вона готувала мене до небезпечного та складного дорослого життя.

Я заздрила подрузі, для якої найближчою подругою була мама. І я теж хотіла просто сидіти з матір’ю на кухні, так само пити чай й слухати її історії про молодість, про подруг і однокласників. Хотіла, щоб вона гладила мене по голові та посміхалася, але цього ніколи не було.

Коли я вийшла заміж, мати була незадоволена, бо мій чоловік їй не подобався, робота безперспективна, а дітей нам взагалі заводити не варто. Я все ж таки народила донечку, алей й онучка моїй мамі була не така – волосся занадто рідке, вушка само стирчать.

При цьому мати постійно вимагала, щоб я її провідувала щотижня. Якщо ж я не приїжджала, то на мою адресу тут же сипалися звинувачення у невдячності. Вона постійно казала, що я її боржниця і зобов’язана думати про неї.

Я не витримала після того, як вона нашу квартиру, бо хотіла житло поменше, а гроші, що залишилися, вкласти в бізнес свого знайомого. Мені потрібно було підписати документи. А до моменту, як все налагодиться, вона хотіла жити в мене з чоловіком. Звичайно ж, я була проти.

Вона звинуватила мене у невдячності. Заявила, що я тільки й чекаю, коли її не стане, щоби заволодіти квартирою. Це було занадто навіть для неї. Після скандалу я йшла немов у тумані. Дочка вередувала в колясці, і я накричала на неї прямо на вулиці. Вдома я з порога наговорила різного чоловікові й демонстративно закрилася у кімнаті.

Саме тоді я зрозуміла, що не хочу отруювати своє життя. Я не хочу чути закиди та гордовиті міркування матері про те, які всі дурні й порожні. Я перестала відповідати на її дзвінки, перестала відвідувати та привозити продукти.

Вам також має сподобатись...