Важке розлучення з чоловіком далося мені взнаки. Постійне погане самопочуття, запаморочення та проблеми зі шлунком все це списувала на сильний стрес, але чомусь мені краще не ставало. Лікар ошелешив мене новиною – я при надії.
Вже місяць я офіційно я розлучена, а тут така новина. Я спробувала заради дитини відновити стосунки з колишнім чоловіком, але марно. Так і залишилася одна з маленьким сином на руках. На моє здивування колишній чоловік, впевнившись, що дитина дійсно його, почав допомагати фінансово. Крім того, він постійно стверджував, що син для нього – головне.
Та не довго батькові моєї дитини він був цікавий. Мій колишній чоловік одружився вдруге. Нова дружина подарувала йому симпатичну дівчинку. На цьому вся допомога та піклування про мого сина закінчилися. Він заявив, що тепер не збирається витрачати час та гроші на мою дитину, бо це мій клопіт, я ж його мати.
Така переміна мене здивувала. Виходить до цього він тримався за сина тільки через страх того, що більше не матиме дітей. Тепер же в нього є інша кохана жінка та бажана дитина. А як же мій син? Він же не винен, що в нього такий батько. Нехай не дає гроші, вони не потрібні. Мені важливо, щоб дитина могла спілкуватися з батьком. Та як мені пояснити синові, куди зник його батько?
