Ми у шлюбі вже 11 років. Мій чоловік не погана людина, без шкідливих звичок, домосід, гроші із зарплати віддає, бюджет у нас загальний і веду його я. Любить мене та дітей. Загалом, ми звичайно любимо один одного.
Але він має важкі риси характеру. Він дуже уразливий і самолюбний, тобто тільки його думка і все. Дуже і дуже складно переконати його, аргументувати свою правоту.
Може все рубати з плеча, часто ображається, що обділяють його увагою, не цінують. І якщо образився, буквально через дурницю, то може кидати трубку, не відповідати потім довго на дзвінки.
З ним тоді дуже важко миритися, навіть якщо моєї вини і немає. Я частіше перепрошую, навіть без вини. Від нього за роки вибачень було буквально одне чи два і все.
Ситуація останніх двох днів – чоловік поїхав на заробітки на місяць. Перетинав поромну переправу, хотів, щоб помахав нам рукою у веб-камеру, а я її просто не побачила. Там ті камери, дуже примітивні.
Загалом, психанув, кинув трубку і ось другий день не відповідає на мої дзвінки та смс. Я зробила йому після буквально чотири дзвінки, дзвонила вранці, в обід та ввечері перед сном.
Відправила жартівливу, не злісну смс, добру. Відповіді немає. Сьогодні вранці перед роботою набрала ще раз відповіді немає. У нас важкий період. Мій старший син від першого шлюбу дуже хворий.
Я морально не можу подолати те, що раніше могла б пережити легко Я не знаю, як мені поводитися. Про розлучення поки що не думаю, але й інакше виходу не бачу.
Як мені поводитися, дзвонити, не дзвонити чоловікові знову? Що говорити? Я намагаюся стати на його бік, глянути його очима, не виходить. Просто опускаються руки
