Зі своїм чоловіком я познайомилася, коли вступила в університет. Він був першим моїм коханням і я не бачила свого життя без нього. Заради мене він переїхав з села, де все мав, бо мама була директором школи, до міста на орендовану квартиру.
Жити за чужий кошт я не збиралася, тому коли ми почали жити разом я використовувала свої заощадження. Крім того, я вже шукала роботу. Але недовго музика грала. Кілька разів ми ходили в кіно, один раз на виставку і ще начебто кудись. Сірі будні швидко прийшли у наше життя. Згодом я дізналася, що при надії.
Нам довелося повернутися до матері коханого, яка мене одразу прилаштувала вчителькою у школі. Так було найзручніше, бо я могла сидіти в декреті, поки мій коханий заробляв гроші. За два місяці до народження дитини ми розписалися. Весілля не було, бо я вже ледь стояла на ногах.
Досить швидко в нас з’явилася ще одна дитина. Ось тоді настали важкі часи, бо у чоловіка не було постійної роботи, грошей не вистачало, а я розривалася між дітьми. Почалися сварки, він звинувачував мене та наших дітей у всіх негараздах. Щоб хоч якось покращити наше положення, я повернулася у школу.
Та вихід з ситуації знайшов мене сам – приїхала моя давня знайома у гості і запропонувала поїхати на заробітки за кордон. Грошей немає, життя теж, а це хоч щось могло змінити. Вперше я поїхала на три місяці і мені здалося, що я потрапила у казку.
Я вдома працювала утричі більше. Потім ще на три місяці, потім на півроку. Купила дітям одяг, техніку в дім, та подарунки чоловікові і свекрусі. Але мати коханого перестала спілкуватися зі мною, бо я кинула її сина з дітьми. Звичайно, я поїхала ще раз, але на цей раз на два роки.
Там у мене вже з’явилися подруги, квартирка та постійна робота. Не можна сказати, щоб я шкодувала себе, але, скажу чесно, хоча б раз на місяць мені вдавалося вийти в кіно, театр чи ще кудись. Грошей вистачало і відкласти, і на життя. Але настав час їхати додому, і мені було дуже сумно.
Вдома на мене чекав вкрай неприємний сюрприз. Ніхто мене не зустрів не тільки на вокзалі, а навіть вдома, хоча чоловік був в будинку та щось святкував із місцевими мужиками. Після жахливого скандалу я пішла до хати до дітей, а вони цураються мене.
Виявляється, бабуся говорила їм, що я погана мати, гуляю з іншим чоловіком, а їх не люблю. Діти лише жадібно дивилися на подарунки, а мене наче не помічали. Я навіть не встигла нічого сказати, коли свекруха почала виштовхувати мене з дому з криками, що така невістка їй не потрібна.
Тиждень я пожила у подруги, купувала їжу на нас двох та дала їй трохи грошей зверху. Купила трохи речей, вирішила свої проблеми та поїхала. Мене навіть не пустили до дітей. За кордоном познайомилася з чоловіком і ні про що не шкодую.
Кілька місяців тому знову приїжджала до колишнього чоловіка, підписати деякі папери. Свекруха розповіла мені, що за її сином жінки бігають табунами, а діти мене не хочуть знати. Мені образливо, що мої власні діти від мене відмовилися, але поки що нічого не можу вдіяти
