Я досить дружня та відкрита людина, за що нещодавно поплатилася. Кілька тижнів тому познайомилася з хлопцем у соцмережах. На перший погляд, це був дуже милий скромний хлопець без шкідливих звичок.
Ми переписувалися та домовилися про зустріч. Було непогано, але не настільки добре, щоб я кидалась у ці стосунки. Наприкінці зустрічі ми погодились обмінятись номерами. Краще б я цього не робила.
З того вечора мій телефон почав розриватися від повідомлень. Кожен день зустрічав мене повідомленням від нового знайомого. Я відповідала щось більш-менш нейтральне, адже хлопець пише з найкращими намірами.
Посеред дня він міг запитати мене, чим займаюся, про що думаю, чи обідала. Як людина, яка звикла до свободи, мені здалося це дивним. Адже в нас було лише одне побачення, на якому ми навіть не цілувалися.
Він уже питав, коли я поведу його на зустріч з моїми друзями, адже вони повинні дізнатися про нього. Чи треба казати, що я не збиралася його ні з ким знайомити.
Якщо я кудись йду, він обов’язково пише питання на кшталт коли я збираюся додому, як я дісталася додому і коли я збираюся спати. Крім побажання добраніч, звичайно.
Найприкріше, що хлопець він справді позитивний і начебто недурний. Але цей надмірний контроль мене іноді просто дістає. Натяків він явно не розуміє. Як і не розуміє таку річ, як особистий простір.
Я не можу навіть спокійно поговорити з кимось вдосталь, бо обов’язково він почне питати. А я не звикла постійно приділяти комусь увагу як дитині. Таке відчуття, що він у відносинах, яких немає. Або я про них не знаю.
Хочеться якомога м’якше донести йому це і при цьому не руйнувати дружби. Подруги кажуть просто поставити всі крапки над “i”, але боюся, що такий підхід лише його засмутить. Хоча я досі не можу достеменно сказати, чого він хоче. Що мені робити?
