Минулого року за тиждень до Різдва зі мною трапилася неприємна ситуація. Я працюю прибиральницею в торговому центрі, але мої діти про це не знають. Одного разу за миттям підлоги мене застав син.
Він подивився на мене здивовано і пройшов повз, ніби ми не знайомі. Це мене образило, я зрозуміла, що він мене соромиться. Річ у тім, що близько 10 років тому син із дочкою прийшли до мене і попросили допомоги.
У них спільний бізнес, який переживав непрості часи. Я на той момент жила одна в заміському будинку. Діти попросили, щоб я продала будинок, купила собі квартиру в місті, а залишок грошей позичила їм.
Недовго думаючи, я погодилася. Мені подобалося жити в місті, але зовсім скоро я зрозуміла, що моєї пенсії мені просто не вистачає. З’явилися онуки, яких хотілося радувати подарунками, та й рівень життя тут зовсім інший.
Я ніколи не просила нічого у своїх дітей. Знаю, що в них і так турбот багато. Тому й вирішила влаштуватися на роботу прибиральницею. Їм не сказала, щоб не хвилювалися за мене. І ось тепер ця ситуація із сином…
Я хотіла поговорити з ним, зателефонувала йому. Спочатку він не брав слухавку, а потім на бігу випалив, що пізніше передзвонить. Тоді я зателефонувала своїй доньці, але вона теж не захотіла зі мною говорити.
Зовсім зневірившись, я розповіла про все своїй сусідці. Ми подружилися з нею, коли я почала жити в новій квартирі. Вона обійняла мене і відповіла, зо я не повинна звітувати перед дітьми, вони теж дорослі люди.
Але краще не ставало. Я перестала дзвонити дітям, вони все одно не хотіли зі мною говорити. Остаточно змирившись із тим, що трапилося, я уявляла, як буду справляти Різдво на самоті.
Перед самим Різдвом рано вранці в мої двері постукали. З писком і вереском у квартиру забігли мої онуки, за ними зайшла моя дочка з чоловіком. Онуки почали мене обіймати і побігли до ялинки відкривати свої подарунки.
Останнім у квартиру увійшов мій син. Він обійняв мене і вибачився. Сказав, що дійсно був дуже зайнятий. Я хотіла зупинити промову сина, але він продовжував і в кінці пообіцяв і гроші повернути, і мені допомагати.
Звісно, мені було приємно почути таке. І після Різдва наші стосунки справді почали налагоджуватися. Хоч я й відмовлялася, але діти повернули мені гроші за будинок. Я вирішила їх відкласти і продовжила працювати.
Вже дуже мені подобалося бути ближче до людей. Після сімейної різдвяної вечері син заговорив зі мною ще раз. Виявилося, що сусідка дзвонила і синові, і доньці.
Вже сильно вона за мене хвилювалася і присоромила їх. Інші б, напевно, скандал влаштували, а мої зрозуміли, що не праві. З того часу в моєму житті настав новий радісний період!
