Я з чоловіком прожила у шлюбі 10 років. У домі достаток, двоє дітей, вдома не сиджу, встигаю працювати, виглядаю вишукано та доглянута. А от чоловік мій почав сумувати, почав приходити пізно. Я почала здогадуватися, що щось не так, але вирішила, що не варто турбуватися.
Виявилося, що чоловік мені зраджує. Спочатку я хотіла через суд в нього все забрати та відправити до коханки голим та босим. Але взяла себе в руки, заспокоїлася і твердо сказала собі, що такі, як я, на дорозі не валяються.
Я пішла іншим шляхом. Я запропонувала роз’їхатися, але залишила йому дім та дітей, а також підписала заяву про розлучення. Сама ж поїхала до мами. Спочатку мій чоловік зрадів, що все так легко, але то було не довго.
Він привів коханку в дім, але щось пішло не так. Пасія явно не справлялася. Чоловік звик уранці снідати, а коханка готувати не вміє та й загалі заявила, що грошей достатньо, тому вона не буде жити на кухні й вимагала купити шубу, а ще машин в неї стара. Протримався мій чоловік близько місяця, а потім прибіг до мене.
