Є відразу дві проблеми, за якими я не можу знайти вихід із ситуації. Перша – я сам, хоч як це смішно, психолог, а тому приблизно розумію, що зі мною відбувається, але це не допомагає.
Друга – я не можу ставити цілі, які допомагають виплутатися з депресії, бо досяг практично всього, що хотів, а досягнення нових цілей, найамбіційніших, але через це я ще більше перегоряю.
Якщо по порядку – я досить успішна людина, яка всього досягла сама. Багато хто, дивлячись на мене, заздрить і намагається копіювати мої досягнення, а я, своєю чергою, заздрю їм, тому що всередині я пустушка. Я вигорів.
Мене не тішать гроші. Не тішать успіхи. Не радують можливості відпочивати по кілька разів на рік та інше. Я не хочу прокидатися вранці і тільки силою змушую себе працювати.
За останній рік я зруйнував приблизно третину того, чого досяг, але мене це навіть не напружує. Мені все одно. Я просто втомився жити. Причому це триває вже близько року.
Я тиняюся по своєму порожньому немаленькому будинку, як привид, і тільки не вию від самотності та втоми. Пробував стосунки, але так виходило, що дівчата зі мною зазвичай зустрічаються через гроші, а своєї так і не знайшов.
Так, я розумію, треба чекати і вірити, що вона знайдеться, що все налагодиться, але це все в далекому майбутньому, а сили закінчилися вже зараз.
Чорт його знає, чого шукаю, чого чекаю, чудес не буває, особливо з таким упертим, як я, але добре слово теж буде доречним. Як то кажуть – чоботар без чобіт….
