Одружені ми лише рік. За професією він програміст заробляє непогано, але єдиним його захопленням довгий час є комп’ютер. Я вважаю, і намагаюся це пояснити йому, що в житті, крім компа та ігор є безліч інших захоплень.
Мій чоловік віддав перевагу лише такому способу відпочинку. Друзів в нього немає тому, з колегами спілкується тільки на роботі і іноді він ще ходить на корпоративи.
Мама його подумала, що його дружина, тобто я, зможу позбавити його цієї манії геймера, і на якийсь час мені це майже вдалося. Через три місяці, як у нас з’явився комп’ютер, все почалося наново – на роботі комп’ютер і вдома.
Я втомилася від того, що весь вільний час він присвячує лише цій проклятій, так уже набридлій мені грі. Намагалася витягнути погуляти, змушувала робити хоч якісь домашні справи, дивитися якийсь серіал.
Вдавалося ненадовго, і в результаті все наново – комп’ютер перетягує всю увагу. Змусила його піти вивчати англійську, тому що на роботі необхідне знання цієї мови, необхідно спілкуватися іноді з клієнтами.
Пробувала зробити так, щоб він лише 2 години грав у свою іграшку, а решта часу була б зайнята чимось іншим. Спочатку так, справа начебто пішла, а потім знову так само, і закінчилося тим же.
Я не розумію, чому йому цікаві тільки комп’ютер і ігри? Були в нас і скандали. Невже весь час так буде? Як подолати цю його хворобу? Він сам невідомо, коли зрозуміє, і напевно, навряд чи зрозуміє, що марнує час.
Я навіть боюся заводити з ним і дітей. Я просто знаю, що я сидітиму з ними одна, поки чоловік гратиме в іграшки. Хіба така сім’я має бути? Хіба я не заслужила на щастя?
