– Я вирішила, що прийняла твій роман близько до серця, і готова залишитися, якщо ти доведеш, що твоя інтрижка з Ольгою нічого не варта

– Думаю, Олексій мені зраджує, – зізналася Ірина найкращій подрузі.

Ольга замахала руками:

– Що ти, твій Олексій на інших жінок навіть не дивиться! Звідки такі підозри?

Ірина почала перераховувати:

– Олексій став ходити в тренажерний зал, але особливого результату не видно. А коли я запитала адресу, щоб записатися туди ж, розлютився і сказав, що я його контролюю. Отримав премію, а куди витратив, не відповів, на пряме запитання розсердився. Від близькості відмовляється, додому приходить ситий, десь вечеряє.

– Знаєш, а ти маєш рацію, твій чоловік почав поглядати на сторону, але ще не переступив межу. Це саме так, повір моєму великому досвіду, – відповіла Оля.

“Може, вона має рацію”, – подумала Ірина. Її подруга справді чудово розбиралася в чоловіках, тому що рахунок їх ішов на десятки. Оля відчайдушно хотіла вийти заміж за заможного чоловіка і витрачати його грошики, тому постійно перебувала в пошуках щастя. Її єдиний поки що не знайшовся, зате подруга набула романтичного досвіду.

Ольга тим часом продовжувала:

– Ми позбудемося його бажання зраджувати. Є в мене кілька способів, які наочно покажуть йому, хто з вас кращий – ти чи та жінка.

– А може, варто відпустити? – запитала Ірина. – Якщо чоловік почав дивитися на бік, значить, у стосунках щось не так.

– За такого чоловіка треба боротися, він у тебе багатий, красивий. Тож вразимо його, почнемо з подружнього обов’язку…

Того ж вечора Ірина чекала Олексія у вбранні з чорного латексу, яке з доброї волі не одягла б. Вона нагадувала собі сардельку в поліетиленовій шкірці і насилу могла дихати. Втискуючи її в це тортурне вбрання, Ольга пояснила:

– Тобі це подобатися і не повинно, головне – бажання чоловіка.

– Не знаю, Олексій таке не любить, у нього консервативні смаки, – засумнівалася Ірина.

– Повір моєму досвіду, – відрізала Оля

Однак права виявилася саме Ірина. Побачивши її, Олексій спочатку розреготався, потім розлютився.

– Ти схожа на дешеву дівицю, моя дружина таке носити не повинна, – відрізав він. – Фу, навіть дивитися на тебе тепер не можу, огидно!

Залишок ночі Ірина витратила, виплутуючись із обтислого костюма зі сльозами.

– Дивно, що не спрацювало, – протягнула Ольга, коли почула розповідь Ірини. – Нічого, ми ще знайдемо чим його здивувати.

– Може, не треба? – засумнівалася Ірина. – Давай я прямо запитаю Олексія, чи є в нього інша.

– Так він тобі й сказав! І потім, раптом він чистий, як сльоза немовляти? Ти образиш його, і шлюб буде зруйновано. Ні, ми будемо діяти по-іншому.

Під керівництвом Ольги Ірина приготувала романтичну вечерю з екзотичними стравами, влаштувала чоловікові сюрприз і завітала до нього в обід на роботу, а також придумала йому ласкаве ім’я. Стандартні “рідний” і “коханий” Оля забракувала, заявивши, що чоловіки обожнюють щось більш індивідуальне й оригінальне. Так Олексій став “слоненям”.

Однак, незважаючи на запевнення Ольги, жоден спосіб не спрацював. Екзотичні страви Олексій забракував і проворчав:

– Краще б картоплі насмажила, і то толку більше.

А потім у нього з’явилася алергія на якийсь рідкісний інгредієнт.

Побачивши дружину посеред офісу, він позеленів від злості і прошипів:

– Хочеш мене зганьбити, щоб усі говорили, ніби дружина мене контролює?

А нове прізвисько довело його до сказу:

– Натякаєш, що я товстий?

– Просто хотіла бути ніжною, – спробувала виправдатися Ірина.

– Мене від цих солодощів нудить. Що взагалі з тобою відбувається? Ти останніми днями поводишся як ненормальна.

Вирішивши, що гірше вже не буде, Ірина зізналася:

– Я хочу зберегти наш шлюб. Мені здається, тобі сподобалася якась жінка на стороні, ось я і хотіла показати, що ти мені дорогий, а я не нудна обридла дружина.

На обличчі Олексія промайнув дивний вираз, суміш переляку і досади, а потім він розреготався:

– Які дурниці, я тебе не зраджую! Але якби ти продовжила ці викрутаси, я б точно пішов наліво, адже ти робила все, що мені не подобається. Тож зав’язуй і стань нудною дружиною.

Олексій обійняв дружину, погладив по волоссю і попросив:

– Обіцяй, що завжди будеш обговорювати зі мною такі питання і викинеш думки про зраду з голови!

– Обіцяю, – відповіла Ірина з легким серцем.

***
– Загалом, ми з Олексієм все обговорили, і ти мала рацію, іншою жінкою там і не пахне. Щоправда, твої поради не спрацювали, чоловік через них розлютився, – розповіла подрузі Ірина під час наступної зустрічі.

– А мені вони допомогли, – з дивною інтонацією відгукнулася Оля.

– Я бачу, – посміхнулася Ірина і вказала на її палець. – Красива каблучка, платина?

Оля розчепірила пальці, щоб їй було краще видно прикрасу:

– І діаманти! Це мені мій новий чоловік подарував. Щоправда, довелося постраждати, щоб роздобути каблучку. Уявляєш, він спочатку припер мені потворне кольє, величезний червоний камінь у формі сердечка, тут ось таке оздоблення, тут низка камінчиків, усе в стилі “дорого-багато”. З чого він узагалі взяв, що мені сподобається такий несмак, величезні прикраси носять люди, у яких уявлення про стиль повністю відсутній.

Ірина машинально поправила масивне кольє з геометричним орнаментом. Ольга помітила це, зніяковіла і закінчила удавано-жвавим тоном:

– Загалом, вигнала його разом із цим жахом, сказала без нормального подарунка не повертатися. І ось що він мені підніс!

Ірина щиро вигукнула:

– Я так за тебе рада!

“Мій шлюб врятовано, а в Олі нарешті з’явився гідний кавалер. Тепер наше життя налагодиться”, – подумала вона.

І почалося…

Олексій і справді став уважнішим до дружини, оточив її турботою, майже перестав затримуватися на роботі. Оля порадила не розслаблятися, але Ірина відмахнулася, вирішивши не слухати подругу.

“Зрештою, я чоловіка знаю краще”, – подумала вона.

Олексій навіть організував її день народження, він запропонував відзначити свято удвох, навіть сам замовив їжу і накрив стіл. На краю він поклав подарунок у червоній упаковці, який так і вабив Ірину.

За роки шлюбу в них склалася традиція, дружина дарувала Олексію на день народження дорогу краватку, а чоловік їй – прикрасу. Вони відмінно вивчили смаки одне одного, ніколи не помилялися з вибором, тому Ірина відкрила коробочку з приємним хвилюванням, готуючись щиро захоплюватися подарунком.

Однак при вигляді презенту слова захоплення застрягли в горлі.На чорному оксамиті спочивало кольє з великим каменем у формі серця. Ірина згадала слова Олі: “Тут камінчики, тут ось таке оздоблення”. Усе збіглося до дрібниць.

Пазл нарешті склався, поради подруги, відлучки чоловіка, загадковий чоловік у житті Олі, якого вона не поспішала представляти, хоча хвалилася кожним кавалером. Ірина здивувалася тому, як спритно її водили за ніс, як легко вона дала себе обдурити. Руки, що тримали прикрасу, дрібно затремтіли.

Олексій запитав, не дочекавшись компліментів:

– Так шикарно, що втратила дар мови?

Ірина підняла на нього погляд і повільно вимовила:

– Так, але я оніміла тільки від твоєї підлості. Яким мерзотником треба бути, щоб подарувати дружині те, від чого відмовилася коханка? Піднести чужі недоїдки!

За панікою в очах Олексія Ірина зрозуміла, що чоловік чудово її зрозумів, але вирішив до останнього ламати комедію, тому ображено вимовив:

– Не розумію, про що ти. Якщо не подобається, віддай сюди.

– Я все знаю, – перебила його Ірина. – Ти подарував цю прикрасу моїй подрузі Ользі. Мабуть, ти вибирав кольє за звичною схемою, навіть не подумав, що купуєш його для іншої жінки. Оля відмовилася від нього і зажадала каблучку. Не розумію тільки, навіщо підніс забракований подарунок мені, а не купив щось інше?

Олексій зрозумів, що прикидатися далі безглуздо, і зізнався:

– Я загубив чек, без нього кольє назад не приймають. Та яка різниця?! Тобі ж подобається такий стиль, от і носи його із задоволенням.

– Доношувати його за Ольгою так, як доношую тебе? Ні, дякую.

Ірина зачинила футляр і всучила його чоловікові.

– Бери цю красу і топай до моєї подруги. Я навіть кофтинками ділитися не люблю, а чоловіками – тим паче.

– Я нікуди не піду, – заявив Олексій. – Роман з Ольгою нічого не значить, у дружини ця дівиця не годиться, так, спустити пару. У ролі дружини я бачу тільки тебе, ти вродлива, з хорошої сім’ї, саме така, яка має бути в чоловіка мого статусу. Я на тобі тому одружився.

– Тоді до чого цей роман з Ольгою, подарунки? – здивувалася Ірина.

– Твоя подруга сама крутила переді мною… Усім крутила. Я як чоловік був зобов’язаний узяти те, що йому активно пхають у руки, але одружуватися з такою жінкою не став би, це ганьба. А подарунки… Дамочкам зі зниженою відповідальністю потрібно платити.

Ірина затиснула вуха руками. “Нехай Оля мене зрадила, але слухати, як Олексій розмірковує про неї, немов про шматок м’яса, я не в силах”, – подумала вона. – “Якщо чоловік так говорить про одну жінку, він думає так само про всіх”.

– Не хочу чути і бачити тебе! – заявила вона і кинулася в спальню.

Олексій побіг слідом, почав стукати у двері, кликати її, але Ірина не відгукнулася. Вона замкнулася і кинулася на ліжко, накривши голову подушкою, щоб забути про цей світ.

Але забути їй не дали. Олексій уранці пішов на роботу, так і не вмовивши дружину з ним поговорити, зате замість нього заявилася Ольга. Ірину так вразило нахабство подруги, що вона впустила ту в будинок.

З’явилася слабка надія, що Оля прийшла вибачитися, визнати те, що сталося, помилкою, але та нахабно заявила:

– Олексій сказав, ти про нас дізналася. Кумедно все вийшло, навіть краще, ніж замислювалося, я ж хотіла просто вас посварити і приманити твого чоловіка тим, що ти йому дати не в змозі.

– Прийшла, щоб сказати мені це? – усміхнулася Ірина.

– Ні, щоб вигнати тебе. Тепер немає сенсу ховатися, ми з Олексієм можемо бути разом. Ти розлучишся й отримаєш крихти від сімейного майна, а я підставлю коханому плече, на якому він утішиться. Звісно, зараз він злий, але коли заспокоїться, зрозуміє, що все на краще.

– Ми ж були подругами, навіщо ти так зі мною? – запитала Ірина.

– Просто відновлюю справедливість, Олексій занадто гарний для такої клуші. Йому потрібна жінка яскрава, пристрасна, з якою він не занудьгує. А він точно занудьгував, раз так легко впав у мої обійми.

Сказавши це, Оля самовдоволено подивилася в дзеркало, милуючись собою. Ірині стало її шкода, вона ж пам’ятала, якими словами крив подругу Олексій учора ввечері.

– Олексій не хоче розлучатися, з тобою він просто розважався, – вимовила вона, і в голосі мимоволі прозвучало співчуття.

– Брехня, ти просто хочеш збити мене з пантелику! – відмахнулася Оля.

– Ти так думаєш? Так давай перевіримо, ти сховаєшся в кімнаті, а я покличу Олексія сюди і розпитаю його. Якщо він скаже, що у вас було серйозно, я одразу ж зберу речі і не стану вам заважати, обіцяю…

– Ну, давай, мені це на руку, – усміхнулася Ольга, впевнена у своїй перемозі.

Щоб викликати чоловіка додому, Ірина написала йому: “Треба все обговорити, поговоримо зараз або ніколи”.

Олексій примчав моментально, мабуть, він і справді боявся втратити Ірину. Однак її це не потішило: “Чоловік сказав, що я красива, статусна, але жодного слова не промовив про кохання. Він цінує мене так само, як хорошу машину чи дорогий годинник, не більше”.

Ірина змусила себе посміхнутися й оголосила:

– Я вирішила, що прийняла твій роман близько до серця, і готова залишитися, якщо ти доведеш, що твоя інтрижка з Ольгою нічого не варта.

– Я ж сказав це, – здивувався Олексій.

– Скажи ще раз. І докладніше, хочу переконатися, – зажадала Ірина. – Ти справді не кохаєш Ольгу?

– Ні, звісно! Такими жінками користуються, але не кохають. Та на ній проби ставити ніде

!Олексій позадкував, здивований її появою, але тут же розсердився і відштовхнув колишню подружку так, що вона відлетіла до стіни. Про Ірину обидва забули, кричачи один на одного і з’ясовуючи стосунки.

Вона поспостерігала якийсь час за цією парочкою, відчуваючи дедалі більше гидливості. “Даремно Олексій не хоче одружуватися з Олею, вони чудова пара”, – подумала Ірина і пішла до виходу.

– Ти куди? – отямився Олексій.

– Поїду до мами, за речами приїду завтра. А ти насолоджуйся спілкуванням свого коханого Олексія, – звернулася Ірина до подруги.
– Хоч усе вийшло так, як я хотіла, я все одно поступаюся чоловіком тобі. Сподіваюся, це варте нашої багаторічної дружби.

Олексій довго засипав Ірину подарунками і квітами, благав повернутися.

– Пробач мені цю інтрижку, клянуся, я кинув Ольгу! – вимовив він, дочекавшись дружину біля входу.

– Справа не в ній. Ти обманював мене кілька тижнів, а коли все з’ясувалося, навіть жодного разу не вибачився. Отже, ти вважаєш себе правим, і скоро з’явиться нова Оля. Я цього чекати не буду.

You cannot copy content of this page