Мені 56 років, я працюю в будівельній сфері за кордоном. Ми з дружиною живемо в достатку і в принципі ніколи ні в чому собі не відмовляли.
Коли у нас з’явився син, ми робили все можливе, щоб він відчував себе щасливим. Я не можу сказати, що його сильно балували. Але, мабуть, десь ми з дружиною все-таки помилилися.
Справа в тому, що зараз Андрію 30 років, але він до цих пір просить у нас гроші. Більш того, моя дружина всерйоз вважає, що ми зобов’язані його забезпечувати, навіть якщо він вже виріс. А я цього не розумію.
Коли він повернувся з армії, майже відразу одружився на жінці, яка була старша за нього. Я був проти, але на сина ніколи не тиснув. Просто знав, що якщо він щось вирішив, значить так і буде.
Через рік після весілля у молодих з’явилася дитина. Тільки ось вони абсолютно не думали про те, як її забезпечувати. У Андрія тоді навіть роботи не було!
Перші кілька років син з невісткою та онукою сиділи на нашій шиї. Я вірив в те, що Андрій візьметься за голову, навіть роботу йому сам пропонував. Але, бачте, будівництво йому не підійшло.
А найбільше мене засмучує невдячність сина. Але ж ми з дружиною навіть житлом його забезпечили. Зараз зі своєю сім’єю він живе в просторій 2-кімнатній квартирі, яка дісталася мені від мами.
Я ніколи ні про що не просив його, просто подарував її йому. І на цьому я хотів поставити крапку. Однак Андрію така ідея не сподобалася.
Тепер щотижня він дзвонить нам і просить грошей. І все під приводом «для внучки». Син просто тисне на нас, знаючи, що заради малятка ми готові на все.
Але я ж розумію, що це неправильно. Хоча Андрій вже знайшов роботу, його зарплати на всі потреби все одно не вистачає.
Невістка і зовсім не планувала повертатися в офіс. Правда, незабаром зрозуміла, що від нас допомоги можна вже не чекати. Вона повернулася на роботу, і загальний дохід сім’ї сина виріс.
Я прекрасно знаю, які зараз ціни і скільки вони платять за комунальні послуги. Їм на все повинно вистачати, але вони як і раніше клянчать гроші у нас.
Ніхто не думає про те, як живемо ми. Зараз нам потрібно зробити ремонт у себе вдома, машина частенько барахлить. Крім того, ми з дружиною банально хочемо поїхати у відпустку.
Днями зателефонував Андрій і «обрадував»: у них буде друга дитина. Ні, я, звичайно, не проти розширення їх сім’ї. Але мені здається, що потрібно думати головою, перш ніж заводити другу дитину.
Свого часу ми не зробили цього, бо розуміли, що просто не потягнемо. Потрібно ще більше грошей, часу і сил. У нас цього не було, втім, як немає зараз і у Андрія з невісткою. Тільки це їх абсолютно не зупиняє.
Тут я вже не витримав і сказав синові, що халява закінчилася. У мене є своє життя, і я не хочу витрачати її на заробляння грошей для сина, якому 30 років.
Сказав дружині, щоб не сміла йому перераховувати гроші. Якщо дізнаюся, то і їй перекрою доступ до карти.
Так не може тривати вічно! Дружина на мене образилася, а син і зовсім не розмовляє. Хіба я не правий?
