Зі своєю коханою я познайомився, коли та ще працювала медсестрою. Це була дбайлива, ввічлива, гарна і делікатна жінка. Вона відразу сподобалася мені, і я, не роздумуючи, запропонував зустрічатися.
Згодом вона почала активно скаржитися на свою роботу. Що вона дуже втомлюється, а гроші взагалі не покривають її витрачені сили та час. Тоді я запропонував їй піти з остогидлої роботи і спокійно пошукати щось інше.
А я, у свою чергу, пообіцяв допомагати по можливості. На той момент я був на непоганій посаді, і для холостяцького життя зарплати вистачало. Як і моя кохана, я жив в однокімнатній квартирі, яка дісталася у спадок від бабусі.
Щоправда, моя кохана жила з мамою та донькою від першого шлюбу. Я не раз заходив до них у гості з подарунками та ласощами. На щастя, дівчинка добре прийняла мене і ми нерідко гралися.
Мені ж подобалося робити подарунки своїй дівчині. Коли вона поскаржилася на старі чоботи і попросила нові, я погодився і оплатив ті, що їй сподобалася. А на її день народження я подарував сертифікат у місцевий спа-салон.
Минуло півроку, перш ніж я зважився познайомити її зі своєю матір’ю. Та жила у двокімнатній квартирі неподалік мене. Ми прийшла ввечері з тортиком та фруктами. Моя мати приготувала пиріг з м’ясом.
Коли всі вже сиділи за столом та пили чай, матір поцікавилася про плани на майбутнє. На мій превеликий подив кохана висловилася першою. Вона розповіла про те, що нам вже час уже з’їжджатися.
Але для неї та її дитини місця мало в однокімнатній квартирі. Тому було б справедливо, якби я із матір’ю помінялися квартирами. Почувши подібне, моя мати не стрималася.
Вона заявила, що кохана не має права розпоряджатися її майном. Квартира її, і їй самій вирішувати, як краще вчинити. Як очевидно, знайомство пройшло не дуже. А я був неприємно здивований подібною поведінкою своєї пасії.
Вона так і не переїхала до мене. З пошуком роботи теж ніяк не складалося. Але я не сумував. Як і раніше, відвідував її родину та влаштовував побачення. Якось вона розповіла про те, що їй дуже потрібна нова сумка.
Стара вже була зовсім потерта, і їй було просто соромно з нею ходити. Я готовий був сплатити за нову. Проте ціна була надто висока. Адже сумка, яку так хотіла кохана, коштувала тисячі.
Я одразу сказав, що не може зараз дозволити собі таку суму, але вона не здавалася. Замість звичайної покупки, вона запропонувала взяти кредит у банку. І зробити це потрібно було якнайшвидше.
Так сильно їй хотілося цю сумку. Я знову відповів “ні”. У підсумку вона образилася на мене, заявивши, що я зовсім не думаю про те, як вона виглядає. Через кілька днів я зателефонував їй, щоб запросити на прогулянку.
Замість того, щоб погодитися, вона заявила, що нам треба розійтися, бо їй потрібен багатий чоловік, який зможе її забезпечувати. З того часу минуло два тижні. Я непогано справлявся з розривом.
Але останнім часом все частіше ловлю себе на думці, що мені тоді все ж таки варто було взяти кредит у банку. Я сумую за коханою. Але що вдієш, якщо недостатньо багатий для неї.