Після розлучення свекруха переїхала жити до нас. Зізнатися чесно, її буває надто багато. Іноді я ловлю себе на думці, що я відпочиваю на роботі більше, ніж удома. Моя свекруха – владна жінка.
Вона постійно дає розпорядження, наводить лад у будинку та каже, що і кому треба робити. Мені доводиться несолодко, тому що я не хочу псувати з нею стосунки, доводиться слухати все, що вона каже.
Парадокс у тому, що вона вічно командує нами, метушиться, а живе вона в моєму будинку. Після розлучення колишній чоловік залишив її з носом. Будинок, у якому вони жили, належав йому, тож свекруха переїхала до нас.
А як інакше? Звісно, мій чоловік сам запропонував тимчасово пожити у нас. Тільки це тимчасово триває вже п’ятий рік. На вулицю ми її не виставимо. Тим більше що колись вона сиділа з дітьми, і я їй за це вдячна.
Все-таки бачитися зі свекрухою у вихідні і жити з нею — це різні речі. Людина вона непроста, завжди активна та позитивна, ні хвилини не сидить на місці. А якщо щось йде не за її сценарієм, починає нервувати та ображатися.
Вона часто розмовляє телефоном і навіть спить із відкритим ротом. Від дзвінкого голосу свекрухи та гори корисних порад я відпочиваю на своїй нудній роботі. Колись я ненавиділа роботу, але тепер ціную це тихе місце.
Вона на пенсії, у неї багато вільного часу, але навіть після цього звичка вставати зранку в суботу в неї збереглася. Якби свекруха просто прокидалася, то вона будить усю сім’ю, робить зарядку з дітьми і збирає всіх разом снідати.
За її словами, ми тільки спати у вихідні хочемо. Але вона, напевно, забула, як тиждень відпрацювати на роботі, і як дорого потім цінується кожна хвилина сну у вихідні. До речі, причиною розлучення була її гіперактивність.
Її чоловік просто не виніс такого щільного графіка, а тепер це ми терпимо. Кілька років поспіль ми знаходили вихід із ситуації. Щорічно на два тижні ми їздили за кордон з дітьми.
Свекруха не має закордонного паспорта, та й не хотіла вона особливо нікуди їздити. Тож ці два тижні були для нас краплею свіжого повітря. Цього року за кордон поїхати не вдалося, тож ми вирішили просто зняти будиночок в лісі.
Ми вже знайшли базу відпочинку, але діти розповіли все бабусі, і вона вирішила поїхати відпочивати з нами. Це зробило нашу подорож безглуздою. Я б і дітей залишила з бабусею на два тижні, але вони не такі галасливі, як вона.
Я благала чоловіка поговорити з мамою, але йому її шкода. А хто мене пошкодує? Я вирішила сама з нею поговорити. Але свекруха вирішила, що нам шкода грошей на її відпустку і сказала, що сама заплатить за все.
Вона образилася на нас, і ніякої відпустки не було. Ми поїхали всією родиною з нею на море, але не спілкувалися. Вже півроку вона ображається на мене та не розмовляє. Я вважаю, що вона могла поставитися з розумінням
