Я завжди знала що мій брат паскудник. Мама його занадто сильно любила, а він цим завжди користувався. Він старший за мене, але завжди був безвідповідальним та безсовісним. Його й досі не можна назвати дорослою та самостійною людиною.
Я одразу після закінчення школи вступила до університету та переїхала в інше місто. З того часу я й копійки в мами не взяла, сама себе забезпечувати. А от мій брат після школи повис на маминій шиї.
Він навіть й не шукав роботу та привів до маминого будинку дівчину, щоб жити разом. Мамі довелося забезпечувати його та несподівану сусідку, поки брат ледарював. Через кілька років він все ж таки наче взявся за розум.
Він нарешті знайшов хорошу роботу і навіть мав з’їжджати на орендовану квартиру. Але у мами різко виникли проблеми зі здоров’ям. На жаль, їй потрібен був постійний догляд. Брат запевнив, що він впорається й мені не треба приїжджати. Навіщо я його послухала?
В мене на той час вже була своя сім’я, нова робота й було досить важко то все кинути. Забрати маму до себе теж не було можливості, бо жили в дуже маленькій квартирі, де й нам місця було мало. Я розуміла, що я маю зобов’язання матір’ю, тому я приїжджала у відпустку, щоб допомогти їй.
Так тривало близько двох років. Якось брат вирішив, що достатньо дбав про матір, і тепер моя черга. Він просто привіз до мене маму і залишив. При цьому завив, що хоче продати мамин будинок і розділити гроші навпіл.
Частину хотів витратити на весілля, а іншою частиною хотів мене підкупити, щоб я за матір’ю приглядала. Я була вкрай шокована. Я завжди знала, що братик той ще фрукт, але тепер переді мною стояв меркантильний мерзотник. Він готовий зректися матері, аби отримати її житло.
Звичайно, я не викину рідну матір на вулицю та ще й хвору. Вже якось знайшли їй місце. Я зайнялася її здоров’ям, купу грошей вклала, але наче їй стало краще. Що ж до брата, то я його більше не бачила та й матері він навіть не дзвонив. З іншого боку ми й чути про нього нічого не хотіли.
Будинок матері він не зміг продати, бо не подумав, що треба її згода на це. Звичайно ж, мама не погодилася і не підписала ніякі папери. Коли все ж таки я змогла поставити маму на ноги і вона захотіла жити окремо, то повернулася до себе додому. Брат так і не з’являвся у нашому житті…
