Сиділи ми якось на роботі, чай пили. Зайшла до Ганна, юрист з іншого відділу. Відверто кажучи, за зовнішністю – жінка на любителя і дуже огрядна, але дуже яскрава та неординарна особистість.
До нас якраз прийшла нова секретарка. Красуня модельної зовнішності і дуже розумна дівчина, але у особистому житті все ніяк в неї не ладналося. Проводила вона Ганну поглядом і спитала, як в непоказної жінки такий гарний чоловік.
Ну ми їй і запропонували запитати у Ганни про її особисте щастя. Секретарка наша, зблідла, соромно видно стало. Ганну у нас усі люблять. От одна із співробітниць і крикнула їй, за що її чоловік так кохає.
Наша секретарка ще більше зблідла і пробурмотіла щось про перше знайомство нашої Ганни з чоловіком. Вона розповіла, що їх познайомила мати чоловіка, бо вона їй сподобалася.
«Світлошкіра, розумна, з доброї сім’ї», — так вона йому описала. За нього й про зустріч домовилася. Приходить Ганна і бачить стрункого смаглявого юнака. Одягненого дорого і зі смаком.
І навіть нігті явно в манікюрному салоні стриже, такі вони в нього рівні і доглянуті були. І Ганна стоїть – 80 кілограм в кольоровій ситцевій сукні. З першого погляду обом все було ясно. Можна йти додому.
Так би і вчинили, але йому ж потім перед мамою звітувати. Він запропонував прогулятися. Погуляли. І тут він каже, що мама! для нього! вечерю приготувала!
Не він Ганну в ресторан запрошує, а мама зробила, і йому на кухні залишила. От вона й подумала, а що вона втрачає? Хоч поїсть. Пішли до нього додому. Жив один у своїй п’ятикімнатній квартирі.
Він уже тоді мав свою стоматологічну клініку і весь вечір говорив про зуби, і про новий, білий, шкіряний диван, який купив днями. Мама постаралася на славу, приготувала кілька страв, одна з яких баранина з горошком та зеленню.
В їхній культурі прийнято їсти цю страву руками. Все було так смачно, а він тільки й робив, що дивився в телефон і весь час повторював: “Обережно, диван не закапай”.
І так це Ганну розлютило. Такий прекрасний, теплий, літній вечір. Смачна їжа, приємна музика, а він тільки про диван і думає. От вона всією рукою в баранячому жирі, в соусі та спеціях по його білому дивані.
Він аж дар мови втратив. Завмер, потім почервонів і задихатися став і дивився на її руку, а вона бере, вмочує її в соус і знову хрясь по дивані. Потім взяла відкриту пляшку вина, що на столі стояла й заполонила прямо з горла.
А потім витерла руку об його дорогу сорочку, потріпала по щічці як дитину малу і пішла шукати ванну, руки мити. Потім сиділа і ревіла у ванній, п’яна. Поки він своїм медичним спиртом диван відтирав.
Обливалась сльозами та картала себе, бо що товста, страшна і ніколи такого чоловіка не матиме. Потім він зайшов, з пляшкою в руці, сів поруч на підлогу і почав розповідати про строгу матір, про сімейні традиції.
Виявляється, що батьки його пригнічують і не дають жити так, як хоче. Потім вони горланили пісні до ранку і стрибали на тому дивані, а за півроку побралися і ось уже троє дітей.
