Порадившись, Віктор та Оксана вирішили забрати до себе тітку Марію із села. Батьки Оксани рано пішли з життя, у неї рідніше тітки нікого не було. А старенька не може вже сама жити у селі, сил зовсім немає. Ось вони і вирішили поселити її у своїй квартирі, все одно є вільна кімната. Та й як жити, знаючи, що тітка там сама?
Після недовгих умовлянь тітка Марія приїхала до них. У руках кілька сумок з речами та гостинцями. Привезла домашньої консервації, сушених трав та грибів. Оксана тільки дивувалася, як її вибагливі діти уплітають домашнє варення.
Віктор та Оксана кілька років тому взяли квартиру в іпотеку, відтоді працювали на двох роботах. Вдома з’являлися втомлені. Оксана майже ніколи не готувала сама, купувала заморожені продукти. У подружжя було двоє дітей — Сашко та Ганна. Вони були надані самі собі. Весь вільний час проводили у телефоні. Але тітка Марія одразу привнесла до їхнього життя щось особливе.
Якось вихідного дня Оксана прокинулася вранці від неймовірного запаху з кухні. Вона вийшла туди. На столі стояли вже готові млинці та відкрита банка з варенням. Тітка Марія та діти ліпили пельмені. Давно вона не бачила в них стільки наснаги. Маленька Анюта вигукнула: “Мам, дивися, у нас будуть домашні пельмені!”
Оксана відчула таке тепло від цієї картини, так спокійно їй стало на душі. Згодом вона почала все частіше помічати, що діти проводять час із тіткою, а не в телефонах. Їм було цікаво слухати її історію. Вона навіть навчила їх цікавим іграм. А ще вони з радістю допомагали тітці готувати. Оксану тішили такі зміни.
Якось пізньої ночі тітка Марія підвелася, щоб випити води. Вийшовши на кухню, вона побачила, що там сидить її племінниця і тихенько плаче. Вона підійшла і обійняла її, запитавши:
«Доченько, що сталося?»
Не встигнувши прийти у себе, жінка розповіла старенькій про всі свої переживання. Вона розповіла, що дуже втомилася орати на двох роботах і не бачити дітей. Їй хотілося б більше часу проводити з ними. Розповіла про проблеми на роботі, про якусь холодну перерву у стосунках із чоловіком. Довга вийшла розповідь.
Тітка Марія вислухала все без зайвих коментарів, даючи зрозуміти, що вона поряд. Оксана виплакалася, розповіла про все, що назбиралося. Було видно, що їй лише від цього полегшало. Бабуся гладила племінницю по волоссю і тихо сказала:
«Не хвилюйся, рідна, незабаром усе налагодиться».
Оксана чомусь повірила тітці. У неї на душі вперше останнім часом стало спокійно.
У вихідний Оксана прокинулася доволі пізно. Вчора вона втомилася на роботі, ледве прийшла додому. Вона вийшла на кухню, заварила собі каву і неквапливо її пила.
Потім вона зрозуміла, що в квартирі якось дуже тихо. Обійшовши всі кімнати, вона зрозуміла, що вдома нікого немає. Це здивувало її, вона не розуміла, куди всі могли піти. Її охопила незрозуміла тривога. Вона зібралася і вибігла надвір, не розуміючи, де шукати рідних.
На дитячому майданчику вона побачила дітей. Вони одразу підбігли до неї, навперебій пояснюючи, де тато та бабуся Марія. За кілька хвилин вона побачила, як вони виходять з-за рогу. Вона поспішила до них. Тітка Марія заговорила першою:
«Ох, не встигли. Ти давно прокинулася? Вибач, ми хотіли повернутися до того, як ти прокинешся».
Оксана запитала: «Але куди ж ви ходили?»
Чоловік усміхнувся і сказав: «Ходімо в дім, там все розповімо. У нас для тебе сюрприз».
Коли вона повернулася додому, тітка Марія та Віктор розповіли жінці, що з самого ранку ходили остаточно закривати іпотеку. Виявилося, всі ці роки тітка відкладала гроші із пенсії. А ще нещодавно вона закінчила із продажем будинку.
Всі ці гроші вона берегла для них, щоби залишити у спадок. Але вирішила, що краще вже зараз їх віддати. Цієї суми саме вистачило, щоб закрити іпотеку. Вона підмовила Віктора зробити це нишком, щоб вийшов сюрприз. Тітка Марія ласкаво подивилася на племінницю:
«Оксаночка, знаєш, я все життя працювала. Своїх дітей Господь мені не дав, але ж ви мені як рідні. Мені так хочеться, щоб ви жили легше та щасливіше. Тепер зможеш піти з однієї роботи, більше часу будеш проводити вдома, з дітьми».
Діти потягли тітку до кімнати, чоловік радісний втік у магазин за тортом, щоб відзначити радісну подію. А Оксана сиділа на кухні, глибоко поринувши у свої думки. Вона змахнула зі щоки сльозинку і сказала:
«Дякую, що у нас є тітка Марія».
