Загалом, Каті жахливо пощастило з чоловіком, бо її батьки серйозно побоювалися, що їх незвичайну доньку ніхто заміж не візьме…

Катя налаштувала гучність телевізора і зручно влаштувалася на дивані – приготувалася насолодитися переглядом улюбленого кіно. Катя насипала в миску горішків, не забула покласти поруч плитку шоколаду, а потім можна буде і чаю заварити. Дуже ця справа перегляду сприяє.

Теплий плед та м’яка подушка – туди ж. Почався фільм. Через якийсь час на найцікавішому моменті грюкнули вхідні двері. Не в кіно. У квартирі! З’явився – не запилився, ірод! “Ірод”, не знімаючи чобіт, протупав у кімнату і згріб Катю в обіймах. Вона тільки кричала сміючись, щоб він її відпустив.

Але йому було все одно – це був чоловік Каті. Він повернувся із зимової риболовлі на день раніше і вимагає до себе посиленої уваги. Довелося вимикати телевізор і йти на кухню, де він вже дістав свій улов. У раковині лежали дві замерзлі щуки, три товсті окуні й десяток плотиць.

Все це багатство потрібно було вичистити, перемолоти в м’ясорубці з цибулею і посмажити його улюблених котлет. Процес довгий, нудний, позбавлений творчої іскри. Лише чудовий аромат готових котлет примиряє Катю з вимушеним стоянням біля плити та раковини.

Вона страшенно втомилася. Їй усе набридло. Їй набридла ця риба, і всесезонна рибалка, а ще він любить збирати гриби та ягоди. Коробами! І Катя потім цілий день порається з чисткою та закруткою. І треба ж не тільки закатати банки, але й свіженьких грибів насмажити.

Так, її чоловік Ігор обожнює природу. Просто божеволіє від неї. У нього виростають крила за спиною і рожевіють щоки. Він не може перебувати в квартирі, і буває тут набігами між походами та поїздками, а Катя – домашня, пухка, м’яка кішечка. Каті подобаються диван та подушки.

І книжки на полиці, і шоколад, і ковбаска сирокопчена вприкуску з білою булкою. Катю нізащо не витягнеш на вулицю, в вогкість, або в спеку, або в сніг. Вона гидливо смикає ногами і проситься додому. Незрозуміло взагалі, що пов’язало цих абсолютно різних за духом та звичками людей!

Познайомилися вони випадково: подруга затягла Катерину на якусь вечірку, де вона відразу виділилася з обойми блідолицих, біловолосих, абсолютно однакових дів, свіжим рум’янцем на щоках і важкою косою. Подружка намагалася зробити Каті зачіску, але шпильки не витримали її шикарного волосся.

Ігор клюнув на Катю як язь на гречану кашу. І все – Катерина попалася та зникла. Тому що хлопець і справді був гарний. Коли з’ясувалося, що його обраниця – жахлива домосідка, рішення про весілля дозріло в голові нареченого миттєво. Це потім він прозрів.

Він ніяк не очікував, що дружина настільки домашня, що навіть на пікнік до озера її не витягнеш. І магазини Катя не любила. Відвідувати кінотеатри та кафе вона не хотіла. Каті подобалося сидіти вдома, вирощувати примхливі фіалки, пекти пироги, читати книги та дивитися старі фільми.

Який інший чоловік почав би, звісно, ​​виступати, але Катя була така мила і така чарівна, вона так сяяла «моральною чистотою і добротою», що Гоша і подумати не міг розміняти обожнювану дружину на більш мобільну супутницю. Ну подобається лежати людині на дивані – хай собі лежить.

Вона, хоч і лежить, але в квартирі порядок, а на кухні, загорнутий у тілогрійку, нудиться борщ. І сало у холодильнику. Їм жилося легко та зручно. Іноді, щоправда, на Ігоря находило. Він стягував Катю з насидженого місця і тягнув кудись у люди: на корпоратив, весілля чи чийсь День народження.

Катя хникала і скаржилася на головний біль, але він, як людина гаряча і рішуча, одного разу розповів, що жінки його увагою не обходять, а йому набридло від них відбиватися. Ігор кілька разів намагався витягнути дружину на екскурсію, але все марно.

Загалом, Каті жахливо пощастило з чоловіком, бо її батьки серйозно побоювалися, що їх незвичайну доньку ніхто заміж не візьме. Кому потрібна ледарка? Вона жодного дня у своєму житті не працювала: таткових-маминих грошей вистачало. Ну, а тепер чоловік її забезпечував.

І навіть не пиляв за неробство. Так що все у цієї пари було добре, а те, що іродом дружина чоловіка обзивала, то це нічого. Але одного разу сталася неприємна подія. Ігор з’їздив в якусь туристичну експедицію і зламав собі і руки, і ноги.

Катя, до смерті перелякавшись, викликала таксі і полетіла до чоловіка у відділення травми. Побачивши Ігоря в гіпсі, вона ледь непритомніла. Просидівши біля нього дві ночі, дочекалася таки, коли невдаха «турист» прийде до тями.

«Турист» прийшов до тями і попросив свіжого березового соку. У жовтні. Захотілося хлопчикові. І що робити? Полено вичавлювати? Та Катя б голими руками це зробила, тільки так не буває. І звідки ж сили знайшлися в людини: знайшла у якогось доброзичливця пару баночок консервованого березового соку.

На смак він був – так собі. Каті навіть здалося, що доброзичливість просто кинув у солодку воду шматок кори, але вибору не було, і того ж вечора страждальник пив через трубочку бажані ласощі. Потім він, вередуючи, відмовився від лікарняної їжі, і Катя возила судочки з рибними котлетами.

Для цього довелося освоїти міський ринок: обійти всі рибні лави. Сир купила у дуже охайної господині, яку Каті порекомендували продавці судака, мабуть, знали толк у молочній продукції. Потім почалася біганина у пошуках крісла для коханого. Гіпс носити йому треба було ще пристойний час.

Що ж тепер – лежати лежнем? Також Катя вивчила всі аптечні маршрути, і навчилася лаятися з лікарем коханого, а ще Катя полюбила піші прогулянки з чоловіком, що важливо сидів у кріслі-каталці. Він любив вказувати дружині, простягаючи долоню кудись у далечінь, куди йти. Катя терпіла.

Рум’янець на її щоках грав ще яскравіше, ніж у ранній юності! Покатаються кілька годин, і додому, а там Катерина вже у ролі медичної сестри. Після гімнастики сідає поруч, і з ложечки годує. Коханий їсть, їсть. Їсть, їсть. І оком нахабним «медсестричці» у декольті халатика заглядає.

Увечері вони любили разом кіно дивитися. І все – старі фільми. Особливо Іггорю сподобався улюблений режисер Каті. Завдяки правильному способу життя та інтенсивним тренуванням коханий швидко одужував. А Катя… А Катя невдовзі народила близнюків, Іллюшку та Андрюшку.

От начебто близнюки, а характером – різні. Андрюха – вертлявий такий, крикливий, сильний, а Іллюшка в маму пішов, спокійний, рум’яний і усміхнений. Любить поспати після їжі. І взагалі, любить поспати. Хіба це не щастя?

You cannot copy content of this page