Зрада чоловіка, що повернувся із заробітків у сусіднє село, а не додому

Місяць тому я дізналася про те, що Льоша повернувся з Німеччини. Дізналася я від його друзів, з якими вони їздили на заробітки.

П’ять років тому один покликав Льошу в Німеччину, той погодився. І до сих пір мій чоловік працював за кордоном.

Я була дуже рада, тому що грошей на все вистачало, я вже будувала плани про те, як ми відремонтуємо будинок і купимо машину.

Льоша передавав гроші через знайомих, а коли він приїжджав додому, я була у нестямі від радості. Перші два роки він приїжджав у відпустки. Я йому готувала, дбала про нього.

У нас двоє дітей, так що мені було чим зайнятися, поки чоловік був за кордоном. Але коли він приїжджав, я приділяла весь вільний час йому, щоб чоловік міг відпочити.

З роботи він дзвонив дуже рідко. Найчастіше я переживала, як він там, дзвонила йому. Я говорила, як люблю його, що дуже чекаю вдома і сумую за ним.

Але останнім часом Льоша був не особливо балакучим, іноді взагалі не брав слухавку. А потім говорив, що працює багато, про дітей майже нічого не питав.

За останні пару місяців Льоша ніяк з нами не зв’язувався. Я писала йому, а він тільки відповів, що приїхати не вийде.

Нещодавно він подзвонив і сказав, що, коли вийде, він повідомить про свій приїзд. Гроші теж перестав висилати, сказав, що роботи все менше, усі абияк перебиваються.

А ось місяць тому приїхали його друзі, з якими Льоша поїхав до Німеччини, вони сказали, що мій Льоша живе за містом з якоюсь жінкою. Ця жінка працювала з чоловіком, і вони приїхали разом додому.

Я не можу зрозуміти до сих пір, як він міг так вчинити? Невже ось так просто він кинув мене з дітьми і ні слова не сказав? Не віриться.

Ну якщо вже він живе з іншою жінкою місяць, міг би і повідомити про це. Так принизливо все це дізнаватися від чужих людей. Я не знаю, як вчинити і що далі робити.

You cannot copy content of this page