Родинні історії

6 років тому сталося те, що розділило наше життя на «до» та «після»

У нас із чоловіком двоє вже дорослих дітей. Щаслива родина, міцний шлюб. Але 6 років тому сталося те, що розділило наше життя на «до» та «після».

Старша дочка розлучилася з першим чоловіком і одружилася з коханцем, з ним і сина народила. Мій чоловік цього зрозуміти та прийняти не зміг.

З дочкою стосунки практично зійшли нанівець. Для нього це ганьба і страшний бруд. Нового зятя не визнав і навіть на поріг не пустив. З онуком так само.

Онука не визнав і сім’ю доньки (онука та зятя) бачити та знати не хоче. Сидіти з онуком і няньчити його я їжджу до них. Люблю всіх і намагаюся налагодити мир у сім’ї, але ніяк.

Дочка страшенно переживає, плаче. Намагалася з батьком порозумітися, але він відмовився розуміти і слухати. Зрада, зрада та крапка

Через два роки після весілля дочки одружився і син. Зараз у нас ще й онуки близнючки народилися.

Чоловік їх просто обожнює і душі не чає в них, але ось онука і зятя не визнає і не сприймає жодного. Причина я думаю не тільки в принципах і моральних якостях.

По-перше, чоловіка разом з його сестрою покинула рідна мати, і він один тяг на собі сім’ю з ранніх років (маленьку сестру та хвору бабусю). Жили вони як могли. Потім був перший невдалий шлюб, дружина зрадила з начальником і вони розлучилися.

Чоловік навіть на її похорон не поїхав багато років потому. Для чоловіка це всі травми, що йдуть із минулого. Вони з дочкою спілкуються, але чоловік поводиться стримано, холодно та відсторонено.

Для доньки це все дуже тяжко і боляче, але змінити нічого не виходить.

По правді сказати, я таких самих поглядів, що й мій чоловік. Мені й самій новий зять не подобається, а в порівнянні з колишнім зятем тим більше. Але дочка і онук це наші діти, і я змирилася з її вибором та вчинком, наче. Але чоловік цього не розуміє, що робити?

Вам також має сподобатись...