Адже що-що, а роздавати квартири синам ми точно не збираємося. Це якби дочка була, тоді інша справа. А хлопці нехай самі собі на життя заробляють, в них вкладатися сенсу немає

Ми з чоловіком вирішили взяти в кредит вже третю квартиру. Усі навколо тільки головами качають, хоча ми з Андрійком впевнені, що все робимо правильно. Поки здоров’я є, потрібно заробляти, крутитися, собі майбутнє забезпечувати.

В одній квартирі самі живемо, другу здаємо в оренду, а там і третю здамо. Що отримуємо від наймачів, витрачаємо на погашення кредитів. В результаті з часом і житло дістанеться майже даром.

Подрузі проговорилася про свої плани, вона все розпитала і зазначила:

“Спритно придумали, квартира зайвою ніколи не буде. А там і хлопці твої одружаться, сім’ї заведуть, ось і житло власне кожному”.

Такої наївності від неї я точно не чекала. Ледве чашку з чаєм на себе не перевернула, розсміявшись.

Адже що-що, а роздавати квартири синам ми точно не збираємося. Це якби дочка була, тоді інша справа. А хлопці нехай самі собі на життя заробляють, в них вкладатися сенсу немає. І так ростимо їх для чужих жінок, від яких точно ніякої подяки не дочекаєшся. Я вже вдосталь встигла наслухатися історій про “вдячних” невісток.

Завжди для дружини сина його мати буде поганою, а її власна матуся залишиться хорошою. Приходь до молодих – погана, не приходь – погана, допомагай – погана. І так не догодиш, і сяк не догодиш. Тому і намагатися не варто.

Сьогодні у молодих людей стільки можливостей для заробітку, що навіть нерозумно сподіватися на спадок. Мої нехай не сподіваються.

Я подружці так і заявила, що вкладати в сім’ї дочок можна, хоч якась віддача буде. А ось на дорослих синів надії мало, доведеться розраховувати тільки на себе. Тому з чоловіком ми і піклуємося про своє майбутнє, щоб у старості не пропасти. І наші квартири нам точно допоможуть більше, ніж будь-яка наша майбутня невістка.

Моя сусідка – прекрасний приклад. Самотужки виростила сина, одружила і вже 5 років намагається налагодити відносини з невісткою.

Мало не в рот заглядає. І гроші дає, і з онукою постійно возиться, а подяки нуль. Невістка не те що спасибі не скаже, але і вітається не кожен раз. А син-то один. Ось сусідка і тішить себе надією, що все ще налагодиться.

You cannot copy content of this page