Моя мама – жінка, яка пропрацювала все життя на заводі, а тепер знаходиться на пенсії. Їй 61 рік, і вона дуже любить свою внучку. Тато все ще працює, так що можна сказати, що грошей їм вистачає.
Мама любить займатися всяким рукоділлям, особливо їй подобається робити мило. Це навіть приносило певний дохід. Зізнатися, в цьому питанні я пішла в батька.
Рік тому мені запропонували підвищення по роботі, якщо я вийду з декрету. Після довгих роздумів я погодилася.
Далеко не останню роль в цьому зіграла мама, так як саме вона погодилася допомагати нам з чоловіком по господарству. Приготувати вечерю, посидіти з дитиною і дещо по дрібниці. Ми працюємо до самого вечора і без її допомоги просто б не витягли такий режим.
Тепер нам навіть легше: ми приходимо додому втомленими, але з почуттям виконаного обов’язку. У квартирі чистота, дитина нагодована, всі речі на своїх місцях, нічого не валяється.
Соромно зізнатися, але самій мені тяжко виконувати рутинну роботу, що вже говорити про чоловіка.
Але ви не подумайте, ми домовилися з мамою з самого початку. Два рази на місяць, як годиться, ми з чоловіком віддаємо частину зарплати мамі і вважаємо це самим меншим, ніж можемо відплатити на даний момент.
Нам здається, так буде найкраще, адже моя кар’єра розвивається, і я можу не думати про домашню рутину. Мама бачиться з онукою, і її все влаштовує.
Не можна сказати, щоб моя мама чогось колись просила надміру. Повторюся, батько працює, а їм нічого особливого й не потрібно. Само собою, ми даруємо подарунки на свята, але відмовляємося від чогось дорогого, коли нам пропонують мої батьки.
З іншого боку, моя свекруха, мама чоловіка, трохи старше. Їй 65. Вона вже давно знаходиться на пенсії, потрібно сказати, досить непоганій. До нас не приходить, хіба що раз на півроку і то, тільки по наполегливим умовлянням чоловіка. В цілому, мене це влаштовує, і я не збираюся вимагати якихось змін.
Але зовсім недавно її нерозлучна подруга їздила на відпочинок в пансіонат. Їй там так сподобалося, що та прожужжала всі вуха моїй свекрусі. Мовляв, відпочинок (від чого ?!), закачаєшся. Свіже повітря, смачно годують, є, де прогулятися. Зміна, каже, обстановки.
Свекруха, в свою чергу, сама любителька прогулянок і активного відпочинку, навіть в басейн записалася. Послухала вона свою подругу, і їй, ясна річ, самій захотілося згадати молодість.
Ось тільки грошей у неї немає, не накопичила, та й не намагалася, в загальному. Хто ж все повинен оплатити? Звичайно, що син!
Ну ось, бабуся прийшла в гості до внучки і, отже, розповіла нам свою сумну історію. Чоловік, звичайно, відразу ж захотів допомогти матері, та я його розумію. Але мені раптом стало прикро.
Моя мама, як на роботу, приходить до нас як штик, а йде іноді навіть пізніше визначеного, якщо ми затримуємося. Ну нечесно!
І я вирішила, що було б справедливо, якби свекруха теж трохи нам допомогла: з місяць посиділа б з онукою, а моя мама, нарешті, відпочила. Я, чесно кажучи, навіть зраділа такій можливості.
Ось тільки моя пропозиція одразу ж була сприйнята негативно: вік не дозволяє, і взагалі, що це таке, що рідний син не допоміг старенькій матері. Де його совість ?! Чоловік сумував в душі, це було видно. Але, до його честі, промовчав.
Я повторила свої аргументи, навіть запропонувала не готувати мені вечерю, все одно на дієту зібралася. Але внучці-то і синові якось можна постаратися.
Але ні в яку. Пішла вона від нас зі скандалом і образами. Навіть налякала мою донечку. Чоловік зі мною розмовляє крізь зуби, хоча прямо ніяких претензій не говорить. Я залишилася винна.
Але скажіть на милість, чому виходить, що моя мама у мене в умовах працівниці знаходиться, причому не за саму щедру оплату. А свекруха може брати гроші з нашого сімейного бюджету за першим бажанням ?!
