Але залишати хлопця в сиротинці ніяк не можна. Та й батькам дружини брата я не довіряв….

Я звичайний менеджер і абсолютно не думав про дітей. В мене ще є старший брат. Тусовки, робота, жінки. Навіщо впадати в цю нескінченну сімейну рутину, коли і так все добре.

Тим паче що старший брат вже подарував нашим батькам спадкоємця. Ні, мені доросле життя не загрожувало. По стінах невеликого ресторанчика тут і там миготіли яскраві відблиски від чистого, блискучого посуду.

Я відверто нудьгував: раз на тиждень балував себе вечерею в пристойному місці, на самоті, де можна було б відпочити морально і фізично. Їжа вже йшла радше як бонус. За сусіднім столиком розгорталася справжня драма.

Класичне побачення наосліп йшло не за планом одного з учасників. Товстий, пухкий і неприємний чоловік, замість того щоб зачарувати симпатичну дівчину галантністю і тактом, навпаки, почав розпускати руки.

І чому б їй у цей же момент не піти? Навіть у критичній ситуації жінки думають про те, що подумають інші. Я вирішив врятувати її, тому підійшов привітатися з «сестрою» та запросив її за свій столик.

Дівчина втупилася в мене з недовірою і нерозумінням, але потім звернула увагу на ледве помітне підморгування і відкриту, трохи збентежену мою посмішку. В цей момент вона здогадалася підіграти.

Сказала, що її вечір вже дійшов кінця і вона залюбки складе мені компанію. Далі я переглянувся з її супутником і подумав, що мені пощастило, що я ходив у тренажерний зал.

Під сорочкою можна було легко помітити накачаний торс атлета. На жаль, на практиці це ніяк не позначалося: битися я не вмів. Втім, для товстуна-опонента і цього виявилося достатньо.

Він вмить втратив до своєї супутниці будь-який інтерес і тепер просто розглядав куточок меню, низько схиливши голову. З дівчиною я мило провів час. Ми знайшли кілька цікавих тем, посміялися і навіть пообіцяли якось зустрітися.

Але на цьому все і закінчилося: мені потрібно було терміново їхати у справах, але я дочекався приїзду таксі й особисто переконався в тому, що нова знайома сіла в нього одна. Через чотири дні мене було не впізнати.

Сидів весь блідий, скорчений. У запухлих очах стояли сльози. Невеликий кабінет, у якому я зараз сидів, був буквально обвішаний різними фотографіями та іншими дрібницями, на які я так любив відволікатися.

Але зараз в цьому світі мене нічого не цікавило. Погані новини. Брат зі своєю дружиною потрапили в аварію. Врятуватися не вдалося нікому. Голова була забита абсолютно різними думками. У мене тепер нікого не залишилося.

Усі плани, які ми хотіли втілити в життя, розвалилися відразу. Та й  з дружиною брата у мене були добрі стосунки. Що тепер робити? Тонкий, як голка, біль пронизав мою скроню.

Мій племінник у цей час він був із нянею і тепер залишився зовсім один. Кумедний хлопчина, невинна душа. Що тепер йому робити? Брат заповіту, звісно, не залишав. І взагалі жодних вказівок на такий випадок.

Але залишати хлопця в сиротинці ніяк не можна. Та й батькам дружини брата я не довіряв. Єдине, за що їх можна було поважати, – за те, що вони знайшли одне одного.

На весілля доньки вони не дали жодної копійки, не дивно, якщо все, що їх цікавило в житті, було на дні пляшки. А скільки грошей вони витягнули з мого брата. Подумати страшно, чого вони навчать рідного онука.

Тепер потрібно зібрати всю волю в кулак і подумати, що можна зробити в цій ситуації. Усиновити дитину брата. Очевидно, це єдине правильне рішення. Після цього ритм життя, звісно ж, зміниться.

Та й мені потрібно буде підлаштуватися, але мій брат зробив би те саме. Знайти нормального юриста не виходило. Хтось був недостатньо компетентний, а інші просто бралися за будь-яку справу, не гарантуючи нічого.

Дивно, більшість людей думають, що за хороші гроші знайти собі фахівця не складе особливих труднощів. Але на ділі все виявляється інакше. За своїми пошуками я зовсім забув про їжу і роботу.

Взятий відгул швидко добігав кінця, а користі від нього зовсім не додавалося. Замкнуте коло, не інакше. Потрібно було прочистити голову. Може, рішення десь на поверхні. Зрештою, зі свояками можна буде домовитися фінансово.

Хоча це такі кадри, що останню сорочку знімуть. Ноги самі вели в улюблений ресторанчик. Знайома обстановка, тиха музика фоном і неспішна атмосфера. Хочеться відпочивати, але радість залишилася десь далеко.

За вікном сніг і вітер, а тут комфорт. Потрібно замовити трохи кави і перевірити записник. Може, там зачаївся якийсь ще юрист. В цей момент від думок відволік знайомий жіночий голос.

До мого столика підійшла нова знайома з невдалим побаченням. Під час розмови зясувалося, що дівчина, яку я врятував, досить непоганий адвокат. 20 хвилин я розповідав їй свою історію.

Мене просто прорвало, адже більше поділитися своїми проблемами та емоціями він ні з ким не міг: виявилося, всі млї друзі були чимось на кшталт знайомих, не більше. А найближча людина нещодавно розбилася на машині.

Вона слухала жодне слово з мого монологу від неї не вислизнуло. Ситуація складна, але все можна вирішити. Добре, що нам пощастило знову зустрітися. Того вечора ми розійшлися з умовою бути на зв’язку.

Я став її клієнтом, а вона вигравала практично всі свої справи. Тепер я більше не думав, де б потусуватися на вихідних і з якою дівчиною познайомитися: блондинкою, рудою чи брюнеткою.

Усі думки були сконцентровані на тому, щоб підлаштувати своє житло під потреби нового маленького постояльця. Зробити гарну дитячу кімнату, накупити іграшок. Дізнатися, які документи потрібні для садочка чи школи.

А ще потрібна жінка. Розумна, серйозна й відповідальна. Та де б таку знайти. Усі мої знайомі вирізнялися тільки красою. Винятком була хіба що моя нова знайома? А що, може, варто їх познайомити?

You cannot copy content of this page