Історії про кохання
– Олександра, каву будеш? – Алла стояла в дверях кабінету з чашкою в руках. – Ох, як ти вчасно! – Саша потягнулася в кріслі і, відкинувшись на спинку,
Коваленко на килим до головного. Олена здивовано подивилася на старшу медсестру. До Степанича? Степанич або Ігор Степанович був завідувачем їхнього відділення. Валентина похитала головою. – Олено, не знаю,
– Доброго дня. Ви мама Семена? – Жінка, що стояла перед дверима, була немов у заціпенінні. – Вітаю, – насторожено відповіла гості Тетяна. – А Семена вдома немає.
Оля розвивала свій бізнес і налаштована була серйозно. Тому на роботі панував діловий настрій без жодних панібратств. – Давай, Ольго Євгенівно! Бігом, Ольго Євгенівно! – підганяла себе Оля,
– Іване, а ти куди зібрався?! – Рита здивовано подивилася на чоловіка, який встав о 5 ранку, намагаючись не розбудити дружину. Але Рита прокинулася… – Та я це…
Семена знову не було. Ліза пройшлася будинком, помацала навіщось їхній весільний портрет. Так, сімейне щастя не було таким вже довгим. Але ж багато хто їй говорив, що помиляється
– Як це йдеш? Ти з глузду з’їхав? У нас син дорослий, одружений… що скаже… чи знайшов кого? – Може й знайшов. – Олександр напружився, розмова була важкою,
– Навіщо влаштовувати скандал на порожньому місці? Просто ми згадували, як відзначали перший день народження Дані, нічого більше. – відповів чоловік. Побачивши Олену, яка безтурботно базікає з Михайлом,
Юрій заглушив мотор і, важко зітхнувши, втомлено відкинувся на спинку крісла, не поспішаючи виходити. Пальцями звично постукував по керму, дивлячись через каламутне скло, за яким моргали сонні вогники
У портфеля відірвалася лямка. Але ж Дмитро того дня навіть з гірки у дворі старого дитячого садка не катався. Вона сама відірвалася. Цей портфель мама йому купила торік,