Родинні історії

Візочок стояв у передпокої, дитяча шафа закривала половину кімнати, а через дитяче ліжечко свекрусі довелося протискуватися в кімнатку боком. – Який кошмар, яка задуха, – прицілившись п’ятою точкою

– Знову? – Катерина втомлено подивилася на розкидані по кухонному столу папери і крихти. – Олексію, ми ж домовлялися! – Що знову-то? – чоловік навіть не підняв голови

Катя й Олександр зустрічалися вже півроку, і справа йшла до весілля. Олександр був непоганим хлопцем, але мав один недолік: він ще жив зі своєю матір’ю, Ніною Гаврилівною. Жінка

Коли мати Ольги і Каті вийшла заміж і поїхала далеко, вона залишила своїм дочкам не тільки квартиру, а й можливість розпоряджатися своїми життями самостійно. Оля, старша, без вагань

– Скільки можна вдома сидіти? Коли ти вже підеш на роботу? – Андрій був сьогодні в поганому настрої й одразу завів розмову, від якої в Каті вже зводило

Михайло показав квиток провіднику і зайшов у старий плацкартний вагон. У ніс одразу ж ударив важкий, прілий запах. Михайло важко зітхнув: нічого не поробиш, робота змушує. Пройшов до

– Олено, навіть не віриться! – Павло обходив їхню новеньку квартиру. – У нас своє житло і де?! У столиці! Подружжя довго збирало на початковий внесок, продало трикімнатну

Коридор був довгим і темним. Звідкись із-за його повороту лунали голоси. Невиразно знайомі, але поки невпізнані. “Нічого собі валер’яночку нині роблять!” – подумала Олена. Ну а як інакше

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою

– Привіт, сусідко! Удома ще, не пішла на роботу? – біля порога стояла Ольга, немолода, але ефектна брюнетка, яка жила двома поверхами нижче. У легкому напівпрозорому халатику, з