Катя й Олександр зустрічалися вже півроку, і справа йшла до весілля. Олександр був непоганим хлопцем, але мав один недолік: він ще жив зі своєю матір’ю, Ніною Гаврилівною.
Жінка була суворою, але Олександр запевняв:
– Мама хороша, просто треба слідувати її правилам.
З огляду на те, що свого житла у дівчини поки що не було, а заміж за Сашка хотілося, Катя змушена була погодитися. Вона й не підозрювала, у що обернеться це “слідування правилам свекрухи”.
Спочатку Ніна Гаврилівна здалася звичайною господарською жінкою: стежила за порядком, багато не говорила, була досить замкнутою. Але через місяць “сусідства” Катя помітила дивацтва.
Якщо перший час Катя з Сашком їли окремо, то щойно молоді вирішили влаштовувати сімейні вечері, почалися дивовижні явища.
Свекруха буквально дивилася невістці в рот за вечерею, а якщо Катя брала більше, ніж треба, то її погляд ставав колючим.
– Сашко, поклади мені ще один шматок курки, будь ласка. А то я щось не наїлася… – сказала вона, вирішивши, що свекруха оцінить комплімент її кулінарним талантам.
– Ти що, з голодухи, чи що? – несхвально фиркала вона. – По шматочку на людину цілком достатньо! – Але я хочу ще, – обережно відповіла Катя.
– Хочеться – перехочеться! – свекруха відсунула сковорідку вбік. – Принесеш курку, тоді й їж.
Настрій у Каті, звісно ж, того дня зіпсувався. Вона розповіла мамі про те, як повела себе Ніна Гаврилівна, і наступного дня холодильник свекрухи був забитий вщерть.
До цього Катя купувала теж продукти. До приготування їжі свекруха Катю не підпускала.
– Нічого робити. Знаю я, як ви готуєте, половину продуктів у смітник! – фиркала вона.
Але тепер Катя вирішила показово заповнити холодильник.
Там було і м’ясо, і курка, і фрукти, і жирні вершки з молоком, яке любила Катя.
Того ж вечора майбутня невістка зайшла на кухню і побачила, як свекруха розводить молоко водою. Вона навіть моргнути не встигла від подиву.
– Хіба можна так? – запитала вона, намагаючись не видати свого здивування.
– А що такого? Економія! – відмахнулася свекруха, ретельно перемішуючи молоко ложкою.
– Але воно ж тепер просто вода!
– Тобі що, шкода? Не подобається – не пий!
Катя засмутилася. Вона мріяла випити перед сном склянку молока. Довелося йти в магазин і купувати ще.
Поступово ситуація загострювалася.
– А-а-а-а! – крикнула Катя, намиливши волосся шампунем. Раптово з крана полилася крижана вода. – Сашко!
Олександр біг до нареченої, думаючи, що з нею щось сталося.
– Ти чого?!
– Вода крижана! Твоя мати знову відключила бойлер, коли я миюся?! – витираючи очі, які щипало від піни, вила Катя.
– Зараз гляну…
Сашко знову вмикав бойлер, але воді потрібен був час, щоб нагрітися. У підсумку Катя сяк-так змивала шампунь холодною водою і йшла гріти воду в каструлі. Електрочайника, з міркувань економії, у будинку Ніни Гаврилівни не було.
– Поговори з нею. Я не хочу жити в кам’яному столітті!
– Я розумію, але мама каже, що бойлер занадто багато електрики з’їдає. Вона взагалі хоче його прибрати.
– Так? А як же митися влітку? Як посуд мити?!
– Ну… Ми раніше гріли на газу…
– А газ у вас безкоштовний?!
– Так виходить дешевше. І взагалі, можна і треба загартовуватися! – влізла в розмову свекруха.
Катя відтоді ходила митися до батьків.
Але все це були дрібниці порівняно з тим, що почалося далі.
Якось раз Катя принесла велику упаковку чаю з різними смаками. Вона з радістю поставила її на кухонний стіл, але свекруха, побачивши це, лише презирливо скривила губи:
– От даремно гроші витрачаєш! У нас і так є чай! Хоча… у Світлани Миколаївни скоро день народження. Давай сюди, я передарю їй.
Вона відкрила шафку і сунула коробку “про запас”.
Катя завмерла, але, подумавши, вирішила, що так не піде. Увечері вона з особливою насолодою відкрила чай. Коли Ніна Гаврилівна це побачила, то позеленіла від злості. Щоправда, цього разу свекруха не сказала нічого. Зате пізніше висловила синові про марнотратство невістки.
Уранці Сашко, побачивши, що наречена заварила той самий пакетик, витягнув його і поклав у склянку під схвальним поглядом мами.
– Сашко, ти чого робиш?
– Я висушу, можна ще заварювати, – наречений пояснив це так, ніби Катя була нетямущою дитиною.
– Це ж несвіжий чай!
– Та нічого з тобою не трапиться! – фиркнула Ніна Гаврилівна. – Його ще раз 10 можна заварити.
– Це буде не чай, а помиї! Я таке не п’ю! – Катя кинула ложку на стіл і вийшла з кухні. Сніданок був зіпсований.
Вона все більше думала про те, що Олександр жодного разу не став на її бік, а цілком підтримує думку мами.
Наступного дня, щоб не перетинатися з Ніною Гаврилівною, дівчина прийшла додому раніше і стала готувати собі салат. Не замислюючись, вона нарізала цілий свіжий огірок.
На жаль, Ніна Гаврилівна виявилася хитрішою: вона, мабуть, вела облік продуктів і висловила невістці все, що думала з цього приводу.
– Ти весь огірок витратила?! Треба було половинку залишити на завтра! Він би завітрився, зате економія! Ви, молодь, марнотрати! І взагалі, суп треба їсти, а не травою харчуватися!
– Та це ж просто огірок!
– “Просто огірок” один, “просто огірок” другий… так і кілограм з’їси, і не помітиш! А вони, між іншим, 100гривень! А гроші, мила, на деревах не ростуть!
– Тоді посадіть огірки в горщику. Вони ростуть. Майже безкоштовно! – досить грубо відповіла Катя.
Цей огірок купувала вона. Для себе. І їй було огидно, що Ніна Гаврилівна лізла їй до рота з порадами, що і як їсти. Сашко знову не став лізти в жіночі справи. “Розбирайтеся самі. Я огірки взагалі не їм”.
Далі – гірше.
Увімкнувши пральну машинку, Катя почала мити підлогу. Грала музика, у дівчини був гарний настрій. І тут… почалося.
– Куди ти знову ввімкнула прання?! Ти що, води не шкодуєш? Раніше раз на місяць прали, і нічого!
– Але в нас же пральна машина, це неручна праця!
– Вода – це ресурс, ти його витрачаєш!
– Я не можу прати і чорне, і біле в одному!
– Значить, не брудни!
Дівчина знайшла вихід: стала носити речі до батьків. Дізнавшись про це, Ніна Гаврилівна зібрала величезну сумку.
– Ну ось… Забирай і принесеш назад усе випрасуване, – сказала вона, крізь зуби посміхаючись Каті.
Свекруха багатозначно відкрила сумку, показуючи купу брудної білизни.
– Раз вже ти все одно машинку запустиш, я тут кілька речей підкину.
Через місяць у батьків Каті стояв окремий кошик із речами від свекрухи, а її мама була шокована нахабством свекрухи.
– Катю, а ти впевнена, що вам треба продовжувати… Ну ці стосунки? Сашко начебто непоганий хлопець. Але аж надто безвольний. – обережно натякнула мати Каті.
Та втекла у сльозах. Вона й сама вже думала про те, що минуло кохання, зів’яли помідори. Але було болісно шкода року стосунків. Та й подруги вже знали про заручини…
Бачачи, що невістка виявилася впертою, потенційна свекруха вирішила використати останній, на її думку, козир. Якщо Катя і це витримає, то значить, доведеться змиритися і терпіти цю вискочку і далі.
Ось тільки терпіння було вже на межі. Скандали з Олександром траплялися день у день, кілька разів дівчина навіть ішла до батьків, але поверталася, тому що Сашко приносив їй квіточки й обіцяв, що все буде добре, що вони знімуть квартиру, коли Сашка підвищать…
Але нічого не змінювалося. Крім підготовки до весілля, яке все ж таки мало відбутися.
– Ми просто розпишемося, не будемо святкувати, – сказала Катя, очікуючи, що свекруха похвалить її за “розумне планування коштів”. Насправді Катя хотіла зекономлені гроші витратити на поїздку в медовий місяць. Але в Ніни Гаврилівни були інші плани щодо цього.
Останньою краплею в терпінні невістки став новий “закон”, який ввела Ніна Гаврилівна:
– Усе, Катю. Раз ти в моїй квартирі надовго, вже на правах дружини мого сина, то після весілля мусиш заплатити за повітря!
– Вибачте, що?! – Катя ледь не подавилася чаєм (не тим, що зі склянки із сушеними пакетиками, звісно).
– Ну ти дихаєш, а повітря – це ресурс! Воно не безкоштовне!
– Це вже занадто! – розлютилася Катя.
– Ніхто тебе не тримає! Можеш скасувати заручини і повертатися до мами з татом. Ми з синочком переживемо.
Коли Катя розповіла все Олександру, він лише знизав плечима:
– Ну, це ж мама. Вона просто пожартувала.
– Пожартувала? Ні, вона сказала це цілком серйозно!
– Вона мала на увазі, що влітку спекотно! Ми подумали, і вона вирішила поставити кондиціонер.
– Так?! – сторопіла Катя. – Ви ж на комуналці економите! Хто платитиме за електрику?
– Скинемося. Ти ж розумієш, що безплатно жити в мами – недобре. Тож гроші, відкладені на весілля, віддамо їй.
Того вечора Катя тихо зібрала речі і пішла. Жадібність свекрухи зруйнувала їхні стосунки, а Олександр більше не пішов кликати її назад. Він так і залишився під маминим крилом. Мабуть, повітря в її квартирі було для нього справді безцінним.Спеціально для сайту Stories
