Родинні історії
— А цей нехай їде до своєї бабусі! — Мамо… — здивувався Геннадій. — Ну, я хотіла сказати, що… — заїкаючись, промовила свекруха, — привозьте мені тільки Марійку
Зоя не могла заспокоїтися від хвилювання. Зустріч із батьком, яку вона призначила на завтрашній вечір, викликала в неї справжнє благоговійне тремтіння. Їй хотілося вірити, що батько, з яким
—Не плач! У житті буває всяке! Все можна пережити, навіть такий кошмар! — Володя погладжував Дарину по руці, не знаючи, що ще сказати, щоб її заспокоїти. Здавалося, ніби
― Ну, сподіваюся, цього разу ви приїдете не на три дні? Залишитеся у нас на довше? Олено! Чому ти мовчиш? ― Світлано Сергіївно, ще раз з днем народження!
Після того як Лідія Михайлівна підписала документи на квартиру, син почав говорити тихіше. Не лагідніше — саме тихіше. Так, як говорять у бібліотеці, лікарні чи кімнаті, де лежить
Після розлучення Алла Степанівна дзвонила Миколі частіше, ніж у останні роки шлюбу. Поки вони жили разом, вона могла не розмовляти з ним по три дні і не вважати
Чоловік Кіри працював у пологовому будинку. Він був гінекологом. Подружжя мріяло про дитину. Однак нове життя ніяк не зароджувалося в Кірі. Віталій (чоловік) сам лікував свою дружину, возив
Світлана Вікторівна займалася своєю улюбленою справою — перераховувала чужі гроші. Результати підрахунків аж ніяк не радували. Від злості у неї скреготіли зуби й затремтіло око. Світлана Вікторівна божеволіла
— Дай-но сюди, — Рита так різко вихопила телефон з рук Дарини, що та навіть здригнулася. — Це… це справді він? З цією… з цією жінкою? Дарино, скажи,
Христина сиділа в кафе, нервово помішуючи ложечкою охололий лате. Валентина, уважно вислухавши подругу, задумливо подивилася у вікно. — Знаєш, Христино, — обережно почала вона, — взагалі-то я тебе