В молодості я була зухвала і могла завжди за себе постояти, і якби мені на той час хтось сказав, що мій чоловік поводитиметься зі мною ТАК, то я, напевно, просто розсміялася б у відповідь.
Але одного разу моє життя перетворилося на суцільний кошмар. Що я зробила, що мій коханий перетворився на тирана? Та нічого такого, я просто якось з ним не погодилася.
Чоловік давав мені ляпас і штовхнув, а коли я впала, штовхнув ще й ногою. З того часу він вирішив, що мене можна бити. Ні за що просто так. Десять років я щовечора завмирала від повороту ключа у замку.
Все чекала, який сьогодні чоловік прийшов — із настроєм чи ні. Як без настрою, то я вже знала, що на ранок знову доведеться ховати синці під товстий шар тонального крему.
Ніщо не могло його зупинити, ні прохання, ні плач та страх дітей. Якось після чергового «виховання», я забрала дітей та поїхала до батьків. Твердо вирішила, що не повернуся додому.
Мама, побачивши мене побиту, пошкодувала, поплакала разом зі мною, а на ранок наказала терпіти, бо так всі живуть і нічого, а розлучатися, то осоромитися серед знайомих. І я повернулася.
Хоча вже майже зважилася на розлучення, почала підшукувати в інтернеті адвоката та читати статті про домашнє насильство. Після цього стало ще гірше.
Тепер чоловік був упевнений на 100%, що я нікуди від нього не подінуся з двома дітьми. Коли він наступного разу мене побив, я зателефонувала подрузі, щоб приїхала і приготувала дітям обід, бо я не могла встати.
Коли вона мене побачила, то почала кричати, щоб я про дітей подумала, що коли він мене покалічить, кому будуть потрібні мої діти. Вона вмовила мене переїхати з дітьми до них, хоч би на якийсь час.
Мені було незручно, що скаже її чоловік, але вона наполягла. Через два тижні, які я провела у них, я зрозуміла, що так жити більше не можна. Вплинули на мене та їхні стосунки один до одного, і вмовляння подруги.
Я остаточно зважилася на розлучення. Чоловік подруги допоміг мені знайти іншу роботу. Я винайняла квартиру, і вже півроку живу сама. Дуже вдячна подрузі за її «холодний душ» і жорсткі аргументи, зо привели мене до тями…
