Ще в дитинстві моя мама говорила про те, що гроші несуть особливу енергетику, тому ні позичати, ні брати в борг не варто. Тоді ці слова мені здавалися не надто серйозними.
Зараз, я розумію, як же вона мала рацію. Я не мала фінансових проблем, до тих пір, поки не вирішила допомогти людині. Ця людина моя родичка.
Якщо говорити точніше, то двоюрідна сестра. У неї були великі проблеми з кредиторами, тому гроші потрібні були терміново. Вона звернулася до мене по допомогу, але ми з чоловіком, саме купили автомобіль.
Не було на господарстві, як кажуть, ні копійчини. Якби через місяць там, може щось би і підзбирали. Я знаю Валерію, як серйозну і відповідальну людину, тому згодилася допомогти їй і попросила в борг у родичів чоловіка.
При цьому, умова була така, що я не кажу нічого коханому, аби не нервував. Він такі справи взагалі не любить. Через місяць суму в 20 тисяч мали повернути під мою відповідальність.
Але цього не сталося. Не знаю, які обставини на цей раз спонукали Лєру не повернути гроші, але не вийшло. Я її не засуджую в цьому, адже знаю, що вона старалася, зайвого собі не купувала.
Кредит наче б то погасила повністю, але не вистачило на те, щоб віддати борг. І тут вона просто перестала брати телефон. Отак запросто, пропала, змінила номер, на дзвінки не відповідає, з орендованої квартири переїхала.
Насправді борг довелося віддавати мені. Цілий місяць я працювала понаднормово, чоловіку ні слова, економила як могла, за 5 тижнів ці гроші назбирала і віддала. А от тітка про це дізналася, і тепер спокійно видихнула.
Замість того, щоб сказати своїй дочці кілька ласкавих, вона просто забула за цю ситуацію. Як результат, я втратила повагу родичів чоловіка, мене виставили посміховиськом мої родичі, і я тепер відчуваю себе дуже погано.
Мені навіть довелося золото продати, щоб докласти суму, якої бракувало. А саме цікаве, що і сказати тепер нічого ж не можу, бо розписки не було, повірили на слово.
А нещодавно про це дізнався ще й чоловік, тепер заборонив мені взагалі з їхньою сім’єю спілкуватися. Не знаю, як бути.
Розумію, що ця сторінка мого життя вже перегорнута, гроші віддали, можна спати спокійно. Але на душі тяжко, бо я, рахуйте, ті гроші в своїх дітей забрала і чужій тітці віддала. Тепер питаю поради, чи варто намагатися повернути їх, чи махнути рукою на все?
