Аліна дивилася знизу вгору на розлючену сестру чоловіка і була змушена відступати назад під натиском її огрядної фігури. Але здаватися без бою Аліна не збиралася.
– Ми тобі нічим не зобов’язані, – відповідала вона. – Бізнес мій, я працюю цілодобово безперервно, немов кінь, а ти взагалі не працюєш. Звикла до зручного життя: брат допомагає, мати допомагає, а завдяки дітям завжди отримуєш свою вигоду. Але зі мною це не пройде! Більше ніяких грошей. Сама дітей у світ привела, сама й виховуй!
– Та ти хто така, щоб так зі мною розмовляти? – кричала Марія. – Брат – господар тут, і якщо мені потрібно буде, я візьму у вас стільки грошей, скільки захочу. І не здумай мені тут про дітей говорити. Сама без дітей, тож не тобі мене засуджувати! Без мого брата ти ніщо!
Ці слова стали останньою краплею для Аліни. Вона усвідомила, що ця сім’я не залишить її в спокої. На думку спадав тільки один вихід, але зважитися на нього було ой як не просто…
Аліна та Олексій прожили разом дванадцять років. На перший погляд вони були щасливою парою зі спільними інтересами, спільним бізнесом і повноцінним життям.
Майбутнє подружжя зустрілося на роботі й одразу зрозуміло, що хоче бути разом. Аліна вирізнялася підприємницькою хваткою і почала розвиток свого бізнесу.
Олексій до керівної посади не прагнув і просто отримував зарплату як рядовий співробітник у сімейній справі. Дітей у них поки не було, і вони не поспішали з цим питанням.
Для Аліни Олексій здавався єдиною “нормальною” людиною в його родині. Мати і сестра чоловіка, Марія, були дамами з категорії тих, хто домагається свого криками і натиском.
Після двох років спільного життя Марія теж вийшла заміж і незабаром була при надії вже третім. Працювати вона й не збиралася.
Чоловік, як виявилося, не поділяв пристрасті дружини до багатодітності і пішов, щойно дізнався про третю дитину. Від стресу останню дитину Марія виносити не змогла.
Офіційного доходу чоловік не мав, тому аліменти Марії не перепадали. Однак вона швидко зметикувала, що може жити за рахунок, як вона вважала, багатого брата.
– Олексію, мені нічим платити за квартиру, підкинь грошей! – без церемоній зверталася Марія до брата.
– Маріє, ну не нахабствуй уже так. Я ж нещодавно дав тобі пристойну суму. Куди ти її витратила? Ми з дружиною й то менше витрачаємо.
– Досить голосити! Порівняв ще: вас усього двоє, а нас троє. Ви речі роками носити можете, а дітям кожні півроку гардероб оновлювати доводиться. Давай уже гроші! Чи мені матері сказати?
Марія знала, що брат досі боявся матері й зайвий раз не хотів потрапляти під її гарячу руку. Тому він і цього разу дав гроші. Аліна здогадувалася, що чоловік допомагає сестрі, але не знала, які суми він віддає.
Запити Марії зростали разом з її нахабством – і Олексію вже не вистачало своєї зарплати. Він почав нишком брати для сестри з сімейних накопичень.
Марія абсолютно не заглиблювалася у справи брата. Знала тільки, що у нього і його дружини своя фірма, але в подробиці не вдавалася. Їй здавалося, що Аліна не вирізняється ні розумом, ні будь-якими талантами, тому була впевнена, що всім керує брат.
Тому коли Марія дізналася про те, що подружжя купило нову машину, вона влаштувала Олексію бурхливе з’ясування стосунків.
– Чому ж ти, братику, не розповідаєш про свої досягнення в бізнесі? Я і мої діти, тим часом, ледь зводимо кінці з кінцями, тоді як ви потопаєте в розкоші. Що це за ставлення до близьких?
– Маріє! Я всю свою зарплату вже віддаю тобі.
– А Аліна твоя чому не ділиться?
– А яке вона до тебе має відношення?
– Як яке? Вона твоя дружина і має робити, як ти скажеш. Поясни їй, що в нашій родині рідні завжди на першому місці! Ти повинен допомагати нам! Дітей у вас усе одно немає. Рано чи пізно майно ваше належатиме моїм дітям, тож який сенс тримати їх зараз у чорному тілі.
– Маріє, ти про що говориш? Усе зареєстровано на Аліну! Вона вийшла за мене заміж із квартирою і машиною, та й бізнес вона сама створила, я в неї просто найманий працівник. Вона не зобов’язана залишати все тобі або твоїм дітям. Діти в нас ще будуть!
– Навряд чи в неї вже вийде. Тож єдині спадкоємці у вас будуть тільки племінники. Вони у мене ростуть не по днях, а по годинах. На все потрібні гроші, причому постійно! – розсудила Марія.
– Та й не вірю я, що ти нічого не вирішуєш у бізнесі. Алінка ж тупувата – одна б справу свою не потягнула. Сто відсотків усе тільки на тобі й тримається, а мені ти просто голову морочиш, щоб гроші не давати. У вас, бізнесменів, завжди так – на дружин усе оформлено, а ви, типу, не при справах.
Після розмови з сестрою Олексій задумався, що час припиняти потурати Марії – аж надто вона знахабніла останнім часом. І розповів про своє рішення дружині.
– Ти своєю допомогою сестрі тільки ведмежу послугу надаєш. Навіщо їй працювати, якщо брат завжди дасть гроші?
Чоловік опустив очі.
– Якщо хочеш, я можу взяти її на роботу, нехай заробляє на свої витрати і не залежить від тебе. Із чим вона добре справляється? – запропонувала Аліна.
Олексій набрав сестру:
– Маріє, у нас для тебе пропозиція, – почав Олексій.
– Хочеш збільшити мені місячне утримання, – відреагувала сестра.
– Краще, – брат почув, як Марія задоволено хмикнула. – Аліна готова взяти тебе на роботу, щоб ти сама змогла забезпечувати дітей! Як тобі така пропозиція?
– Зовсім з глузду з’їхали? – скрикнула Марія, і кинула слухавку.
А через годину вона вже була в них удома і висловлювала невістці, що думає про її пропозицію.
– Не збираюся я на тебе горбатитися! Мені брат і так гроші дасть без того, щоб ти на мені наживалася!
* * *
Після конфлікту з Аліною, Марія ще більше втратила почуття міри.
Вона могла з’явитися до брата на роботу, не попередивши, вимагаючи гроші і влаштовуючи сцени. Всі її маніпуляції зводилися до скарг на складне життя і неймовірний ріст і апетит дітей.
Коли з’ясувалося, що брат злегка обмежений у можливостях фінансової допомоги, Марія ввела “важку артилерію” і зателефонувала матері.
Ізабелла Гаврилівна мала ще більш скандальну вдачу, ніж дочка. Свекруха стала дзвонити Аліні, звинувачуючи її в тому, що невістка хоче нажитися на нещасних дітях. І синові не забувала щодня дорікати, що він хоче позбавити її єдиних онуків, їжі, якщо він не буде їх утримувати.
Аліні все це набридло. Щоб зберегти нерви, вона просто додала до чорного списку свекруху і зовицю. Олексію так зробити було складніше, і його переслідували постійні нападки від обох родичок.
* * *
Одного разу Аліні терміново знадобилися гроші, щоб розплатитися з новими постачальниками.
Яке ж було її здивування, коли вона не дорахувалася великої суми. Доступ до грошей фірми мав крім неї тільки Олексій. Чоловік навіть не став відпиратися й одразу зізнався.
– Мама попросила, сказала, що це терміново. Їх сусіди залили, а дітям у сирій квартирі не можна – треба ремонт робити оперативно. Ось я і дав сестрі. Алінко, діти ж і справді не винні, що в них такі батьки недолугі. Ось нашим дітям пощастить! – вирішив він закінчити розмову на позитивній ноті.
Аліна усвідомила, що так більше тривати не може.
– Такими темпами я не впевнена, що в нас із тобою будуть діти, Олексію.
– Ти не можеш мати дітей? – ахнув чоловік. – Мені дуже шкода, Аліно, це багато що пояснює…
– Зі мною все гаразд, я зовсім інше мала на увазі, – Аліна махнула рукою і не стала роздмухувати конфлікт. Але та сама думка, яка виникла після скандалу із зовицею, влаштованого тією після пропозиції про роботу, не виходила тепер у жінки з голови.
Чоловікові вона більше вірити не могла. Він їй став так само огидний, як його родички. Зібравши його речі, вона виставила Олексія і почала шлюборозлучний процес.
Зі своєї фірми вона теж чоловіка звільнила. Усе майно, включно з новою машиною, яка була оформлена на фірму, залишилося в Аліни. Чоловікові нікуди було діватися, окрім як до матері.
Свекруха і зовиця почали писати погрози, наполягаючи на примиренні і відновленні фінансової підтримки Марії та її дітей.
– Ти що твориш, божевільна? – кричала Ізабелла Гаврилівна у невістки на роботі. – Без Олексія твій бізнес накриється мідним тазом. Що ж ти і собі, і чоловікові погано вирішила зробити? Ви ж тепер обидва по світу підете. А хто Марію з дітьми забезпечувати тепер буде? Поверни Олексію посаду і гроші!
Аліна пригрозила звернутися в поліцію, але візити свекрухи не припинилися. Тоді невістці довелося вдатися до допомоги правоохоронців, і це допомогло – на роботі більше ні зовиця, ні свекруха не з’являлися.
* * *
Розлучення далося Аліні нелегко. Вона з головою занурилася в роботу, і це допомогло їй відволіктися від переживань. Олексій робив спроби помиритися, але колишня дружина зберігала дистанцію.
Олексій досить швидко знайшов роботу і запропонував Аліні повернути їй ті гроші, які він забрав із сейфа. Аліна погодилася, але назад до чоловіка так і не повернулася.
Мати і сестра продовжували тиснути на нього, стверджуючи, що він зобов’язаний утримувати сестру з дітьми.Спеціально для сайту Stories
Але Олексій був не прихильний:
– Через твою лінь і позамежне нахабство, Маріє, моя сім’я зруйнувалася. Давай сама вчися дітей забезпечувати, а на мене не розраховуй. Мені ще нову сім’ю створювати треба, тож не заважай більше.
Тепер гнів матері повністю обрушився на сина. Але той уже з’їхав від матері, щойно знайшов роботу, і підтримувати розмови на підвищених тонах відмовлявся.
А коли з’їхався з новою обраницею, то й квартиру змінив, щоб мати з сестрою не могли завалюватися до нього додому.
Марії довелося почати працювати. Вона перебивалася випадковими підробітками, не затримуючись ніде довше 2-3 місяців.Спеціально для сайту Stories
Одного разу Олексій випадково побачив Аліну з новим чоловіком. Вона була щаслива і посміхалася, її піджак відстовбурчувався на животику, що збільшився. Олексій підійшов, привітався і побажав колишній дружині щастя. У нього самого вже підростав малюк, і він був щиро радий за колишню дружину.
– Мабуть, нам судилося розлучитися, щоб знайти справжнє сімейне щастя, – сказала Аліна на прощання.
Олексій усміхнувся, кивнув і назавжди зник з її життя.
