– Ти чого зблідла? Привида побачила?
– Гірше! Прикрий мене. Швидше! Зсунь стілець лівіше і поклади руки на стіл, – Регіна відвернулася до панорамного вікна ресторану, прикривши обличчя рукою.
– Подруго, мене лякає твоя дивна поведінка. Ти впевнена, що не обдивилася фантастики? – Уляна підозріло дивилася на подругу. – Ми обідаємо, невимушено спілкуємося, жартуємо. І тут ти викидаєш дивні номери.
– Семен прийшов, – не повертаючи голови, відповіла жінка.
– Твій чоловік? Чудово! Давай його за наш столик покличемо. Чого ти ховаєшся, ніби він забороняє тобі з подругами зустрічатися? Давай я сама
… – Ні! Він із якоюсь дівчинкою з’явився. Поки не розібрала, що відбувається, але, мабуть, у мого чоловіка з’явилася молода пасія.
– У сенсі? – Уляна не витримала і обернулася, щоб особисто переконатися у словах подруги.
– Помаранчеві апельсини, коричневі козирки! Не можу повірити очам. Хоча… ми ж не знаємо, хто вона така. Може співробітниця чи партнерка.
– Тому я й попросила тебе прикрити мене, щоб поспостерігати. Якщо Семен надумав зраджувати, то сильно про це пошкодує.
– Подруга, ніби не відкрию новий континент, але всі чоловіки зраджують. Особливо коли в шлюбі прожили п’ятнадцять років і з’явилася сивина на скронях.
– Ні! – упевнено вимовила Регіна. – Зі мною ця історія не пройде. Не дай Боже, він додумався гуляти на стороні, розлучуся з ним без розмов. Причому відсуджу половину майна. І мені начхати на його жаль і вибачення. Якщо, звісно, вони будуть.
– Почекай. Ти ще нічого не знаєш. Не роби поспішних висновків! – Уляна намагалася стримати запал розбурханої подруги.
– Дивись, що уявив про себе! Я так помщуся, що навіть товарний поїзд не потягне.
– Кому? – Уляна з подивом дивилася на розгнівану жінку.
– Ха! Ти дивись, як мило він витирає їй ротик серветочкою! Яке розчулення! – Регіну було не зупинити. – Вона взяла його ніжно за руку і щось шепоче на вушко. Яка любов і романтика!
– Подруго, ти при своєму розумі? Сама собі заподіюєш біль. Ходімо звідси швидше, щоб очі твої не бачили цієї безсоромності.
– Якраз навпаки, – рішуче відповіла жінка. – Якби мені розповіли про зраду, я відчула б біль і зраду. Згоряла від відчаю. Але завдяки вдалій випадковості, я відчуваю огиду і бажання помститися!
– Повна байдужість до того, що чоловік, з яким ти прожила п’ятнадцять років, зараз сидить навпроти з іншою? Не вірю!
– Я не вмію любити тих, хто мене використовує. Напевно, – відчайдушно зітхнула жінка.
Семен повернувся додому пізно. Дружина лежала на дивані й дивилася турецький серіал.
– Привіт, кохана. Знову Мустафа бігає за Зехрою? – усміхнувся чоловік. – Як тобі не набридає дивитися цю нісенітницю.
– Я ж не настільки зайнята людина, як ти. Відпрацювала зміну і протягом двадцяти хвилин удома. А ти працюєш по двадцять годин на добу, бідненький.
– Ну, бідним мене навряд чи можна назвати. Усе-таки я досить успішно розвиваю логістичний напрямок. Веду прибутковий бізнес. Ти можеш пишатися чоловіком із повною впевненістю!
– Ой, правда чи що? – з’їдзивила Регіна.
– Звичайно! Чи могла ти подумати, що той двієчник класу на останній парті купить будинок, дорогу машину і забезпечить сім’ї повний достаток? А чого домоглися відмінники? Наприклад, ти. Вважаєш себе успішною в житті?
– Я не заробляю мільйони, але люблю свою роботу. Так, я – звичайний перукар, але задоволена цим.
– Природно. У тебе вистачило розуму вийти заміж за мене. Це твоя головна жіноча перемога – успішний чоловік. Навіщо паритися, якщо чоловік усе вирішить.
Регіна мовчки дивилася на Семена, чекаючи продовження монологу самозакоханого нарциса.
– Доводиться крутитися й працювати. Півгодини тому закінчив із документами. Жуть, як голова розколюється, – чоловік незадоволено скривив обличчя.
– Де ти був? – раптом запитала дружина різким, холодним тоном.
– Ти мене слухала чи я зі стіною розмовляв? Крім того, чому ти грубиш?
– Я поставила класичне запитання від дружини чоловікові. Чому ти так напружився? Просто відповідай.
– В офісі! Як зайшов о дев’ятій ранку, так об одинадцятій тільки вийшов. Навіть обід замовляв доставкою. Мені продихнути ніколи. Я повернувся додому, щоб відпочити, а не вислуховувати маячню фанатки турецьких серіалів! Надивиться цієї гидоти і починає пристрасті в будинку влаштовувати! Сотні жінок мріють опинитися на твоєму місці, а ти… Совість би мала!
– Я сьогодні була в ресторані “Лагуна”. З Ульянкою зустрічалася.
Семен миттєво завмер і злякано подивився на дружину.
– Там смачну лазанью подавали. Шкода, що ти не спробував.
Чоловік із полегшенням видихнув і байдуже заявив:
– Якось іншим разом. Я був надто зайнятий.
– Безумовно. Дуже старанно витирав рот коханій і годував із виделочки. Поступаємося жінці, а собі в останню чергу беремо. Я не знала, що ти настільки галантний. Зі школи не пам’ятаю в тобі подібних проявів. Десь курси пройшов?
– Регіно, це не те, що ти подумала. Між нами нічого немає. Це важливий стратегічний партнер, з яким потрібно підтримувати довірливі відносини.
– А звідки ти знаєш, що я подумала? Телепат ти наш! Ти навіть не запитав, але вже зробив якісь висновки, – жінці приносило справжнє задоволення грати на нервах Семена.
– Ніби я не знаю, як працює твоя уява! – чоловік намагався зберігати спокій, хоча приховати напругу не вдавалося.
– Чудово. Тоді ти точно здогадався, що я прийняла рішення розлучитися. Зовсім скоро ти будеш вільний, як орел. Ти ж кілька хвилин тому стверджував, що за тобою півкраїни сохне. Можеш починати конкурс і реаліті-шоу.
– Не пори гарячку, Регіно. Хіба я проміняю сім’ю на випадкову незнайомку? Вона сьогодні є, а завтра її немає.
– Звільни мене, будь ласка, від цих пікантних подробиць. Нецікаво. Просто попереджаю, що завтра починаю шлюборозлучний процес. Подумай, які вигідні умови ти можеш запропонувати. А я скажу, чи згодна на них.
Жінка кинула задоволений погляд на чоловіка і попрямувала до спальні. Раптом за спиною почувся схвильований голос Семена:
– Не роби цього завтра. Почекай місяць. Прошу заради дітей. У мене намічається важливий контракт із Катаром. Якщо я зараз загрузну в сімейних розбірках, то угода зірветься. Араби високо цінують сім’ю і не розуміють розлучень.
– Якби й наші чоловіки мали схожі переконання. Але на жаль! Вони вперто продовжують думати тим, що нижче пояса. Гаразд. Все одно нічого не виправити. До чого тут діти?
– Не понесу гроші на той світ. Усе дістанеться їм. Тому хочу, щоб угода відбулася.
– Чудову відмазку придумав, – хмикнула дружина. – Мабуть, досвід із творами в тебе великий. Але загалом… я подумаю.
– Помаранчеві апельсини, коричневі козирки! Ти й справді будеш із Семеном розлучатися? Як так! – Уляна сумно дивилася на подругу. – А може подумаєш? Слухай, мій теж іноді погулює. Двічі підловлювала на листуваннях із якимись недозрілими. І що? Він уже ім’я їхнє забув.
– Ні, я так не можу. Для мене вірність і відданість понад усе. Хоче гуляти, нехай валить на всі чотири сторони!
– Не поспішай! Розсуди, що втрачаєш. Я тобі поясню з боку. Не в образу скажу, але ти не знаєш, що означає виживати. Після закінчення школи вискочила заміж за Семена і понеслася. Він усю відповідальність брав на себе. Ти надумала перукарем і пішла на зарплату в тридцять тисяч. Без чоловіка зможеш таке дозволити? Ні. Доведеться пахати і старатися самостійно. А повір з особистого досвіду, це не так просто робити, як здається.
– Насмішила! – задоволено відповіла Регіна. – Ти думаєш, що я зібралася йти ні з чим? Звісно, я заберу частку, яка мені належить. Тож бідувати не доведеться. Але… ти мене наштовхнула на цікаву ідею. Точніше, план.
– Є ще щось більш оригінальне, ніж розлучення? – розсміялася Уляна.
Вона не впізнавала свою завжди спокійну подругу.
Регіна мовчки посміхнулася і зробила ковток ароматної кави. Тепер у жінки визрів план помсти, який її влаштовував.
– Я змирюся з твоєю зрадою і не подам на розлучення тільки за однієї умови, – заявила дружина.
– Що саме ти хочеш? – Семен зрадів розсудливому рішенню Регіни. З нею завжди можна було домовитися.
– Ти виділиш мені п’ятсот тисяч на особисті витрати. При цьому не будеш лізти в моє приватне життя і просити про примирення. Не образиш мене під час розподілу майна і розійдемося, як у морі кораблі. Спокійно і приємно.
– Ого! Кажеш, що все в житті можна купити? Навіть найчесніших і найпорядніших людей? – єхидно запитав Семен.
– Ні. Кажу, що попри підлість, я йду тобі назустріч. Як батькові своїх дітей. Інакше мені було б однаково, хто ти і як будеш справлятися з проблемами.
– Домовилися, – погодився Семен. – До кінця тижня я переведу тобі всю суму.
Протягом наступного місяця Регіна щільно зайнялася собою. Це допомагало їй відволіктися від переживань і болю з приводу розставання з чоловіком.
Жінка розуміла, що починати все спочатку в її віці не так просто. Часто долали безнадія, страх і порожнеча. Але щоразу вона змушувала себе вставати і йти назустріч новому життю.
На отримані гроші вона змінила образ, записалася в спортзал і на курси підвищення кваліфікації.
– Та ти розцвіла, як травнева троянда! Не можу повірити очам! Невже розлучення і справді так благотворно впливає на жінку? А очі як загадково горять.
– Я намагаюся. Не завжди виходить, але…
– Усьому свій час. Якщо прийняла рішення, йди до кінця. Усе вийде! Чи вже передумала?
– Звичайно, ні, – запротестувала Регіна. – Я просто хочу, щоб він пошкодував.
– Подруго, давай без загадок. У мене після робочого дня зовсім голова на варить, – попросила Уляна.
– Я хочу, щоб він пожалів. Хочу, щоб благав мене не розлучатися. Щоб знову побачив у мені кохану жінку. А я йому відмовила. Жорстко й категорично.
– Вибач, але що тобі це дасть?
– Помста. Нехай йому теж буде боляче. Як мені! – Регіна задумливо подивилася у вікно.
– Таке собі… недовірливе щастя, – заперечила подруга.
– Добрий вечір, пані. Можна приєднатися?
– А ти як тут опинився? – здивувалася Уляна, зробивши великі очі.
– Спробую здогадатися. Чоловік тебе по нюху знаходить, – запевнила Регіна. – Інакше це ніяк не пояснити! Усі весело розсміялися.
– Дозвольте представити. Це мій друг по грі в теніс. Василь. Він хороший хлопець, але самотній. Тому трохи скромний. Забув, як із жінками спілкуватися.
– Краще нехай соромиться, ніж ганяється за кожною спідницею! – Регіна не проґавила відважити шпильку в бік джентльменів.
Чоловіки приєдналися до подруг за столик. У четвірки зав’язалася пізнавальна бесіда про стосунки, шлюби і зради. Розмова була настільки цікавою, що вони не вловили, як пролетів час.
Подружня пара помітила, як Регіна і Василь захопилися одне одним. Чоловік проявляв турботу, а жінка із задоволенням дарувала йому свою увагу.
На прощання вони обмінялися телефонами і домовилися незабаром зустрітися.
Через тиждень Василь запросив Регіну на побачення. Жінка сама не розуміла, чому так намагається бути особливо красивою, чому так старанно вбирається.
Побачивши чоловіка з великим букетом ромашок, вона весело розсміялася.
– Несподівано, але дуже приємно!
– Мені так подобається твоя посмішка, що я готовий тобі дарувати квіти щодня.
– Ловлю на слові! – жінці хотілося загравати, фліртувати і бути щасливою.
Саме сьогодні вона відчула, що по-справжньому готова до нового життя.
Увійшовши до ресторану, Регіна побачила за столиком Семена. Він сидів із молодою блондинкою.
“Чергова іграшка”, – подумала про себе жінка. Але цього разу не з’явилося розчарування, порожнечі і… почуття помсти. Їй було все одно, з ким і як проводить час її колишній чоловік.
Семен кинув побіжний погляд на Регіну, махнув головою на знак привітання і невимушено продовжив розмову з супутницею.
Ще десять днів тому така поведінка чоловіка поранила б її. Але тепер поруч був Василь, який цікавив Регіну набагато більше.
Жінка пройшла за столик і замовила… смачний овочевий салат.
– Ніякої лазаньї!
– Вибач, не зрозумів, – спантеличено відповів Василь.
– Я кажу, якщо нове, так у всьому! Насолодимося сьогоднішнім вечором.
Чоловік підняв келих і задоволено посміхнувся супутниці.
