Я заміжня вже майже 10 років. Живемо непогано, є власна квартира, яка чоловікові дісталася від бабусі. Чоловік працює, заробляє небагато, але нам цілком вистачає.
Я за ці роки так на роботу і не влаштувалась, виховую двох доньок, домашній побут теж повністю на мені. Сімейним бюджетом керую також я. У чоловіка немає часу, тому комуналка, одяг, продукти для завжди на мені.
До того ж мені зовсім не важко стежити за акціями та розпродажами, щоб купувати потрібне за хорошою ціною. Все-таки за однієї зарплати на чотирьох потрібно вміти грамотно витрачати гроші. До мене не причепитися
Чоловік знає, що вдома завжди чисто, одяг випраний і попрасований, їжа приготована. Він може іноді з дітьми пограти або допомогти старшій із домашнім завданням. Іноді мені по дому допомагає, з чим сама не впораюся.
Але одного разу стався випадок, який багато чого змінив. Ми з чоловіком серйозно посварилися, він одягнувся та пішов. Телефон вимкнув, додзвонитися я йому не могла.
Грошей у мене майже не лишилося, і я півночі думала, що буде, якщо він не повернеться. На щастя, наступного дня він повернувся, і ми помирилися. Але той епізод і той страх за себе та дітей у мене залишився надовго.
Тоді я зрозуміла, наскільки я вразлива без чоловіка, адже я навіть не мала заощаджень. Я твердо вирішила, що мені потрібні хоч якісь накопичення про всяк випадок. І почала відкладати із тих грошей, які вдавалося заощадити.
Десь могла ковбасу дешевше купити, десь економила на косметиці чи купівлі одягу. Було приємно відкладати купюру за купюрою, розуміючи, що ці гроші — це подушка безпеки. Заощаджувати виявилося досить захоплююче.
Я навіть почала більше займатися в’язанням і іноді продавала свої вироби. Ці гроші теж йшли у мою “заначку”. Все складалося добре до одного моменту. Чоловік шукав якийсь важливий документ, коли мене не було.
Все перевернув догори дригом і знайшов мої заощадження, які я збирала протягом останніх трьох років. Чоловіка шокувала сума в кілька його заробітних плат. І у розмові зі мною він ледве підбирав слова.
Заявив, що всю зарплату завжди віддавав мені, щоб сім’я нічого не потребувала, і ніколи й подумати не міг, що я гроші приховую. Тепер він повністю розчарувався і більше мені не довіряє.
Навіть подумує про розлучення. Я ж розумію, що вчинила недобре щодо нього, але не знаю, як це можна виправити. Та й з іншого боку я ж нікуди не поділа ці гроші, вони так і залишилися в сім’ї, то ж мені немає чого вибачатися.
