Родинні історії

Чоловіка я теж люблю, він у мене взагалі золотий

Я одружена, дітей поки що немає. Не можу забути колишнього хлопця, хоч і зустрічалися ми лише 1 рік, потім зустріла майбутнього чоловіка, з ним зустрічалися 5 років, потім вирішили побратися.

Той, з ким зустрічалися 1 рік, іноді давав про себе знати (дзвонив, писав). Коли ми зустрічалися, не дуже дорожив мною.

Щойно розлучилася і пішла до іншого одразу почав бігати. Загалом, я все ще думаю про нього, знаю, що неправильно.

Буває часом я плачу чи сумую. Мені було весело з ним, мабуть, тому що він моє перше кохання.

Чоловіка я теж люблю, він у мене взагалі золотий. Я працюю вахтовим методом, тому коли знаходжуся вдома, я про нього не думаю, а ось коли на роботі, то час від часу згадую його.

Мені соромно перед чоловіком. Не знаю, як із цим упоратися як забути його? Ми взагалі не спілкуємося вже 3-4 роки. Що це зі мною і чи пройде це, ловлю себе на думці що могла б покинути чоловіка заради нього

Вам також має сподобатись...