Лєра і Василь – щасливі батьки двох дітей. Раніше вони жили в столиці. Але до народження другої дитини подружжя вирішило змінити місце проживання.
Тоді вони продали однушку і купили трикімнатну квартиру в невеликому містечку поряд зі столицею. Це було набагато дешевше і поруч було набагато більше зручностей для дітей.
Школа, дитячий сад, магазини. Все знаходилося неподалік, так що за дітей можна було практично не хвилюватися.
У сусідньому будинку Лєра знайшла роботу. Нехай і не саму високооплачувану, але зайва копійка не завадить. Звичайно, це не було основним заробітком сім’ї. Заробляння грошей було завданням Василя.
Він, як і раніше, працює в столиці. Для того щоб потрапити на роботу, йому доводиться вставати о 6 ранку, сідати на маршрутку до метро. Звідти на підземці до автобусної зупинки, або ж від станції 20 хвилин пішки. В середньому у нього йде 2 години до роботи. І стільки ж ввечері додому.
Одного разу Василь сказав, що більше так не може. Він вже не настільки молодий, щоб спокійно витрачати сили і час на нескінченну дорогу до роботи і назад.
При цьому роботу міняти він не хоче: йому подобається те, що він робить, та й зарплата чудова. Єдиний вихід – знімання квартиру поруч з місцем роботи. З понеділка по вечір п’ятниці він буде жити там, а на вихідні приїжджати додому. Про те, щоб продовжити їздити як раніше, Василь чути не бажає.
– Ну так у нас багато хто їздить, – знизує плечима Лера. – Зарплати там краще, ось і їздять. І не скаржаться.
– Подивився б я на тебе після тижня таких «подорожей», – не стримався у відповідь Василь.
У той же час кожен знайомий Лєри не схвалює таке рішення Василя. Що ж це за родина така буде, де чоловіка немає вдома весь тиждень? Спочатку він просто не буде приїжджати в будні дні, потім вони поступово відвикнуть одне від одного, почуття згаснуть, а там і до розлучення недалеко.
А хтось навіть почав підозрювати Василя в невірності. Мовляв, окрема квартира для нього і коханки.
Слухаючи все це, Лера перебувала в змішаних почуттях. З одного боку, вона співчуває чоловікові. Йому дійсно доводиться нелегко. Звичайно, вона могла б поїхати назад до столиці з дітьми. Але вони обидва розуміють, що знову жити в однокімнатній з дітьми при зростаючих цінах не вихід.
З іншого – їй стає не по собі, тому що Василя не буде поруч. Раптом він дійсно охолоне до неї через переїзд? Раптом він там когось зустріне? А раптом (що ще гірше) у нього вже там хтось є?
