Є в мене знайома, звати її Марія. І поставило її життя перед нелегким вибором. Але про все по порядку.
Жили вони із чоловіком у затишній двокімнатній квартирі. А її свекруха мала хорошу трикімнатну. Але в якийсь момент знайшла собі вже літню людину і переїхала жити до неї. Квартира відповідно залишилася їм.
Вони переїжджати не стали, а вчинили так, як будь-які інші жителі великого міста. Просто здали трикімнатну квартиру в оренду. Постійний пасивний прибуток допомагав їм справлятися.
Син у них саме тоді пішов до школи. Самі розумієте які це витрати в наш час. І все в них було добре, доки не дізналася про цю квартиру її сестра Олександра.
Хоч вона і була старшою сестрою, з нею завжди було не все гаразд. Вона рано стала матір’ю, а потім багатодітною мамою. Жили вони з чоловіком бідно: тулилися в однушці.
І якось Олександра зателефонувала Марії телефоном і сказала, що жити їм погано в однокімнатній, а в них є порожня квартира. Марія хотіла осадити сестру, але подумала, що та жартує, і нічого не сказала.
Наступного дня Олександра зателефонувала із запитанням:
«А де б взяти коробки великі для речей?»
І стало ясно, що вона не жартує. Всі чудово знають, що коробки можна взяти або купити в будь-якому магазині. А це був дзвінок із явним натяком на переїзд.
Але ж квартира не самої Марії, і навіть не її чоловіка. Тому вона почала хвилюватись. І ввечері йому все розповіла.
Він хоч і був людиною спокійною, але розлютився того вечора. Покричав трохи, а потім сів і твердо сказав, що просто так нікому віддавати квартиру не збирається. Напирав на те, що сина ще довго вчити в школі і гроші стануть у нагоді.
Ось Марія опинилася у дуже непростій ситуації. Їй було дуже шкода сестру і хотілося їй допомогти. Але й залишатися без грошей за оренду та самої квартири не хотілося. Звісно, і принциповість чоловіка вона розуміла.
