Чи потрібно народжувати онуків, якщо мама шантажує спадщиною

Моя мати нещодавно вийшла на пенсію. Вона хоче, щоб я скоріше ставала мамою. Ми з нею постійно сваримося через це. Тому що моє уявлення про щастя та сімейне життя кардинально відрізняється від маминих фантазій.

Я одружилася 5 років тому. З того часу на кожен день народження мама бажає поповнення в сім’ї. Сама того, не розуміючи, вона створює конфліктну ситуацію.

Мамі здається, що діти — це сенс життя, єдине, заради чого варто існувати. Але ми з чоловіком не поспішаємо заводити дітей, бо хочемо пожити для себе. Ми довго працювали, щоб зібрати кошти на купівлю нової квартири. Нині ми живемо у власному житлі без іпотек.

Я зовсім не розумію людей, які виховують дітей у злиднях, самі голодують і дітей недогодовують. Заради чого так страждати, кому від цього стане краще?

Про інших нічого не говоритиму, але мені пощастило вийти заміж за чоловіка, який поділяє мою позицію. Ми подорожуємо, радіємо життю, зовсім не обтяжені турботами про маленьку дитину. Моє життя на даний момент прекрасне, і я хочу вичавити максимум зі своєї молодості, а не сидіти з горою брудних пелюшок і немовлям, що плаче.

Я у мами єдина дитина, з батьком вона розлучилася вже давно. З того часу мама сидить на самоті і щоразу, коли ми з нею спілкуємося, вона повторює як мантру:

«Коли ти народиш?» — вона вже й з чоловіком моїм говорила і намагалася переконати, що діти потрібні всім.

А тоді чому існують дитячі притулки? Я хочу бути чесною з собою і людьми і не збираюся заради когось виношувати дитину 9 місяців, сама того не бажаючи. Зазвичай люди похилого віку просять онуків, бо так належить, а самі ж потім відмовляються за ними наглядати.

Нещодавно ми з мамою посварилися на цьому ґрунті. Вона заявила, що дачу та свою квартиру заповідає племінникам. А я сказала, що нехай тепер за нею племінники наглядають. Ми не спілкуємось із нею вже місяць. На дзвінки я припинила відповідати. А якось вона прийшла до мене додому, і я не відчинила двері.

Я доросла самостійна людина і усвідомлюю свої дії. Краще я залишусь без спадщини, ніж стану нещасною матір’ю, яка ненавидить свою дитину. Мене засмучує той факт, що найближча людина не розуміє, що від життя мені потрібно зовсім інше.

You cannot copy content of this page