Коли я була маленькою, батько пішов із нашої родини до іншої жінки. Це дуже підкосило мою маму, хоча вона намагалася вдавати, що все нормально. Справа в тому, що вона дуже м’яка та неконфліктна людина. Вона просто прийняла факт розлучення та вирішила, що так треба.
Мій старший брат приміряв на себе роль хазяїна в будинку, і йому це сподобалося. Ми часто лаялися, бо він ніколи не хотів вирішувати проблеми мирно. А коли він повернувся з армії, життя стало просто нестерпним. Олег став ще серйознішим і жорсткішим.
Я не могла жити з ним під одним дахом, тому за першої нагоди поїхала з батьківського дому. Навчання у столичному вузі стало для мене справжнім порятунком.
Там я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. А незабаром після закінчення університету вийшла заміж і продовжила жити далеко від дому.
Тоді я ще не знала, що справжній жах почнеться, коли мій брат одружиться. Він узяв за дружину, не побоюсь цього слова, справжню мегеру! Це було видно вже за поведінкою Насті на весіллі. Вона поводилася зухвало, постійно вередувала. А найцікавіше те, що мій брат ніколи не суперечив її і виконував будь-яку її вимогу.
Мені вистачило всього кілька днів, поки я гостювала у них удома, щоб це зрозуміти. Настя ставилася до моєї мами як до хатньої робітниці. Командувала і казала, що їй робити і як господарювати. Хоча сама вона білоручка: до брудного посуду та плити взагалі ніколи не підходить.
Мені дуже шкода маму, тому що вона просто терпить це все і не перечить невістці. Але я знаю, як їй тяжко, адже вона вже давно на пенсії.
Коли у брата народилася дитина, мама стала для неї нянькою. Причому Насті абсолютно начхати, хоче вона цього чи ні. Якось мама розповіла мені про одну ситуацію, яка сталася нещодавно.
Мамі було погано, вона лежала і дивилася свій улюблений серіал по телевізору. У кімнату зайшла Настя, демонстративно вимкнула телевізор і сказала, що з дитиною настав час гуляти. Вона навіть не поцікавилася, як мама почувається! Просто поставила її перед фактом та відправила на вулицю.
Мама не захотіла з нею сперечатися та сваритися. Вона виконує будь-яку її забаганку, навіть коли їй фізично важко це робити.
Брату просто начхати: сам бігає перед дружиною навшпиньки. Я переконалася в цьому, коли одразу ж зателефонувала йому після маминої історії. У відповідь він лише промимрив, що мама сприймає все близько до серця.
Я давно б забрала маму до себе, але не можу цього зробити! Ми з чоловіком живемо в маленькій однокімнатній квартирі та чекаємо на поповнення в сім’ї. Тут просто немає місця для ще однієї людини.
Я не знаю, що робити, тому що брат не хоче йти на контакт і просто ігнорує всі мої прохання. А мама… Вона відмовляється і каже, що все нормально. Не хоче, щоб я переживала за неї і нервувала, як вона каже, через дрібниці. Але ж я бачу, як їй погано. І з кожним днем стає все гірше та гірше.
Як порозуміти дружину брата і врятувати мою маму від нападок невістки? Невже їй доведеться й надалі терпіти таке зневажливе ставлення до себе? Я в розпачі і не знаю, що мені робити.
