Тиждень тому я пропустила святкування ювілею свекрухи. Тоді я не пішла з дуже поважної причини, але свекруха досі не розуміє, наскільки було мені важливо залишитися того дня з моїм псом.
Вона вважає, що я мала в її день народження залишити свого найкращого друга, за якого я відповідаю, самого вдома. Вона хотіла, щоб я прийшла до неї в гості і вдавала, ніби все добре.
Ми з чоловіком живемо за годину їзди від свекрухи. І без того у мене з нею досить натягнуті стосунки. Крім того, свекруха – дуже владна жінка. Вона вважає, що права завжди і що ми повинні завжди прислухатися до неї.
Із чоловіком мені пощастило. Так склалося, що він взяв мене за дружину без благословення свекрухи. Вона була категорично проти нашого шлюбу. Взагалі, вона вважає, що її син ще надто молодий, щоб одружитися.
Щороку ми з чоловіком ходимо до свекрухи на день народження. Але підготовка до свята розпочинається задовго до приходу гостей. Приблизно за тиждень ми маємо купити продукти, щоб вона склала меню.
А коли вона його складе, напередодні дня народження я мушу їй допомагати готувати. Ну як допомагати, робити все самостійно для неї. А свекруха тільки гуляє по дому та вказівки дає.
Цього року я до неї поїхати не змогла, через що вислухала лекцію про неповагу та хамство на свою адресу. Незадовго до дня народження свекрухи мій пес захворів. Ветеринар попередив, що треба буде двічі на день ставити крапельниці.
Пес вже не молодий, я дуже хвилювалася за нього і вирішила нікуди не їздити, навіть на роботі взяла пару відпускних. Мій чоловік теж хвилювався, але комусь треба було привезти продукти та допомогти мамі.
Ми домовилися з ним, що цього разу він сам привітає маму і намагатиметься все пояснити. У день ікс я зателефонувала свекрусі та привітала її телефоном. За кілька днів дзвонить мені свекруха і каже, що чекає від мене вибачень.
Мовляв, я така безсовісна і мені собака дорожча за сім’ю. Тільки вона не розуміє, що я живу із собакою довше, ніж із чоловіком. І ніхто, крім мене, не допоможе, коли йому погано.
Це мій обов’язок. Ми не порозумілися зі свекрухою, і вона досі на мене сердиться. Я вже й не знаю, радіти мені чи засмучуватися з цього приводу. Адже мій пес такий же член родини, як і вона.
