Я завжди була у центрі уваги. Весела, із повним набором лідерських якостей, вміла зачаровувати навіть без зусиль. Раніше часто організовувала цікаві вечірки на роботі. На одній із таких я познайомилася з майбутнім чоловіком.
Всі були дуже здивовані тому, що ці двоє зійшлися, та ще й так швидко. Він був, як це кажуть, іншого поля ягода. У дитинстві жив у селі, а до міста переїхав лише після 16 років.
Поруч зі мною він здавався трохи необтесаним і надто замкнутим. Мене нерідко бентежило це. Особливо непросто було на сімейних зустрічах. Коли ми вирішили зіграти весілля, моя сім’я у всьому допомагала, на відміну від його родичів.
Мої батьки завжди привітно зустрічали нас і намагалися дати якнайбільше. Наприклад, вони подарували квартиру та допомогли з покупкою машини. Ось тільки коханий ставився до моїх батьків холодно, а про своїх нічого не розповідав.
Лише одного разу, мигцем, він розповів про двоюрідну сестру, яка вже дуже давно виїхала за кордон. Я ніколи не ображалася на чоловіка, мені здавалося, що таку поведінку можна легко пояснити важким дитинством.
Та й з мене він порошинки здував. Ніжність до мене лише зросла, коли він дізнався, що в нас буде дитина. Тепер він думав лише про те, як забезпечити майбутнє своєї сім’ї: влаштувався на іншу роботу і рідко бував удома.
Я раділа, хоча мені все ж таки було трохи самотньо. Однак я була не з тих, хто скигле про те, що мені нудно. Взяла ситуацію у свої руки, відкрила сайт міста та пошукала цікаві події.
Найцікавішим із них мені видалася фотовиставка. Я змалку любила фотографувати, але вирішила залишити свою пристрасть на рівні хобі. І все ж таки тема фотографії захоплювала.
Цього року виставка була організована одним із найкращих фотографів міста. Він вирішив розвіяти міський смуток гарними фотографіями закоханих, які зробив у рідному місті.
Захід обіцяв бути цікавим, адже фото були не постановочними. Розглядаючи закоханих людей на фото, я з ніжністю згадувала свої перші побачення з коханим. І раптом моє серце пропустило кілька ударів.
На одному знімку я побачила коханого. Він тримав у обіймах підозріло знайому дівчину і цілував її. Я її впізнала, то була дівчина, яку коханий називав сестрою, про яку один раз випадково згадав.
Я досить прямолінійна людина, тому вирішила не тягнути кота за хвіст і одразу притягла чоловіка на виставку. Побачивши знімок, той нічого не заперечував. Ця панночка справді не була йому сестрою.
Вона навіть дівчиною не була. На фото мій чоловік цілував свою наречену! Ці стосунки тривали вже півроку. Зрідка вона приїжджала в наше місто, б жила за кордоном, і одного разу вони потрапили в об’єктив фотографа.
Виявилося, що коханий планував незабаром одружитися та переїхати жити у її країну. Він вдав, що втратив свій паспорт і замовив новий, у якому вже не було штампу про шлюб.
Я була в шоці, адже він не просто зрадив, він на колінах благав нічого не розповідати новій нареченій. А вона, мабуть, нічого не знала про те, що її майбутній чоловік має дружину при надії.
Я забрала у чоловіка телефон і зателефонувала іноземці. Вона теж була в шоці від почутого. Виявилося, що в неї дуже багаті батьки. Саме їхні гроші були в голові у недолугого чоловіка.
