Родинні історії

Дала дитині сусіда шоколадку і не очікувала, що батько так розлютиться у відповідь

Останні 10 років я працюю продавцем у цілодобовому магазині біля мого будинку. За ці роки я всякого надивилася, але ситуація, в якій я опинилася нещодавно, мене шокувала.

До магазину щодня приходять мої сусіди. Я вже давно знаю всіх по іменам, когось навіть у зошит записую, якщо з грошима проблеми. Все в житті буває. І ось одного разу до нас зайшов мій сусід Дмитро зі своїм синочком Толею. Ця сім’я оселилася в нашому будинку десь 7 років тому.

Я спостерігала, як він ріс і як живуть його батьки. Дмитро та його дружина Оля — добрі люди. Вони одружилися досить рано: обом тільки 20 років виповнилося.

Діма, будучи дуже обов’язковою і цілеспрямованою людиною, все й завжди робив сам. Їхні рідні їм взагалі не допомагали, наскільки я знаю. Я тільки й бачила, як сусід тікав на роботу рано-вранці і повертався пізно ввечері.

Так ось, повернемось до того дня. Поки сусід купував продукти в інших відділах, його син підійшов до мене (я працюю у відділі солодощів) і дуже сумно на мене подивився. А потім перевів погляд на шоколадку. Я не витримала, простягла її хлопчику і сказала: бери шоколадку, тато заплатить.

Було видно, що Толя хоче взяти солодке, але ніби боїться. У результаті дитина все-таки взяла шоколадку. А коли справа дійшла до оплати за товари, сусід почав усе перераховувати. Я повідомила йому, що сума вийшла більше через шоколадку. Дмитро розлютився не на жарт.

По-перше, він почав кричати на свого сина за те, що він узяв у мене цю трикляту шоколадку без погодження з батьком. По-друге, він влаштував скандал мені і сказав, що наступного разу я сама за неї платитиму. Я дар мови втратила на той момент. Я й подумати не могла, що Дмитро такий строгий батько. Просто мені для своїх дітей нічого не шкода!

Так, я знала, що сусіди кожну копієчку рахують, стежать за сімейним бюджетом. Але щоб настільки… Дмитро постійно накопичує гроші і не дозволяє своїй дружині витрачати їх, не запитавши в нього. Я не раз чула, як вони лаються на цьому ґрунті.

З одного боку, сусідові дійсно вдалося багато досягти. Він купив машину, зробив вдома євроремонт, навіть свій бізнес розпочав. Але якою ціною? Коли я дивлюся на його дружину та сина, бачу, що вони нещасні. Я цього просто не розумію. Мені для своїх синів нічого не шкода, чи то нова іграшка чи шоколадка. Все найкраще – дітям!

Не розумію, який сенс у багатстві, якщо ним не можна користуватися. Після тієї ситуації із Дмитром намагаюся більше не контактувати з його родиною. А хлопчика шкода!

Вам також має сподобатись...