Дочка з зятем купили полуницю, а з батьками не поділилися, з’їли в своїй кімнаті

Раніше я з чоловіком, молодшою ​​дочкою та онукою жили утрьох. Але два роки тому старша дочка Ліза з зятем вирішили купити власне житло і попросилися пожити у нас деякий час, щоб не витрачати гроші на зйомні квартири, поки вони накопичать кошти на перший внесок для іпотеки.

Місця у нас було цілком достатньо, так що ми погодилися допомогти їм. І до недавніх пір все було прекрасно. Але кілька тижнів тому я почала помічати, що Ліза з зятем поводяться якось дивно.

Останнім часом вони перестали скидатися на продукти і їсти з нами за одним столом. Вранці нібито поспішали на роботу, а ввечері поверталися дуже пізно, так що зазвичай ми вже спали.

Ну, думала, діло молоде. І правда, напевно, працюють від зорі до заходу сонця і мигцем харчуються по столовим. Навіть переживати стала. Пропонувала їм з собою обіди пакувати хоча б. Але і від цього відмовлялися.

А якось за обідом чоловік розповів, що бачив, як наша дорогоцінна Лізонька з зятем тягнуть в кімнату повні пакети різних делікатесів. А на ранок навіть не заїкнулися про те, що в своїй спальні організували продуктовий склад.

Незабаром після нашої розмови ця ситуація повторилася. І стало зрозуміло, що діти так роблять постійно. Нишком їдять всякі ласощі, а ділитися і не думають.

Одного разу я не витримала і вирішила поговорити з дочкою. Мене обурив той факт, що вона ховає їжу від рідних людей.

Відповідь Лізи мене вразила! «Мамо, ти ж знаєш, що ми зараз накопичуємо на квартиру. Так що годувати всю сім’ю можливості у нас немає. А те, що ти готуєш, не їмо, бо звикли до іншого раціону. Ось і все », – незворушно сказала дочка.

Заперечити мені не було чого. Нашу їжу вони і справді не чіпали. Які могли бути претензії? Ну, харчувалися окремо, але за свої ж гроші. Зрештою, що стосується інших витрат, то тут Ліза з зятем скидалися на рівних.

І все ж мене дуже зачепив цей неприємний випадок.

У підсумку після цього діалогу з дочкою ми практично не розмовляємо. Уже місяць живемо як чужі люди. Пора б з цим щось робити. Але що?

Прийняти таку позицію дочки я не можу. Вважаю, що якщо вже ми живемо в одному будинку як сім’я, то повинні вести себе відповідно.

You cannot copy content of this page