Дочка зателефонувала та попросила поселити батьків її чоловіка в нашому будиночку біля моря, ми відмовилися, а вона образилася

Ми з чоловіком живемо біля моря та влітку здаємо частину нашого будинку в оренду. Колись це житло дісталося мені у спадок. Будиночок маленький і практично розвалений, але території довкола було достатньо, щоб зробити хатину мрії.

План був такий. Для початку облаштувати місце для себе, а потім подумати над збільшенням будинку. Через кілька років кропіткої роботи ми змогли здійснити заповітну мрію.

Тепер у нас є будинок з 3 кімнатами, двома верандами та затишною мансардою. Зрозуміло, стільки місця нам із чоловіком не потрібно. Наша дочка вже давно вийшла заміж та живе в іншому місті. Тому ми вирішили здавати частину будинку в оренду влітку, щоб заробити копійчину та допомагати рідним.

Наше дітище принесло гідні плоди. Вже кілька років люди дзвонять та бронюють кімнати заздалегідь. Влітку у нас тут просто рай на землі!

Більше того, за додаткову плату наші гості отримують домашнє 3-разове харчування. Я дуже люблю готувати, тож вирішила монетизувати і цю справу. Вийшов такий собі сімейний сезонний бізнес.

Скажу більше. Коли влітку до нас приїжджає погостювати донька із сім’єю, вона з чоловіком облаштовується у дворі у наметі. Так, звучить дивно. Але дочка розуміє, що це задля загального блага. Внучку, звісно, ​​беремо до нас у кімнату. А молоді чудово почуваються і в таких умовах.

І все б нічого, але цього року донька зателефонувала та сказала, що вони не приїдуть. Бажають полетіти на відпочинок до Єгипту. А потім пролунало досить дивне прохання:

«Мам, ти не могла б поселити замість нас батьків Антона? Вони вже давно нікуди не їздили, на морі загалом сто років не були. Дуже хочеться, щоб і вони відпочили як слід».

Зізнаюся, така заява мене збентежила. По-перше, я бачила сватів один раз у житті на весіллі нашої дочки. По-друге, поселити цих людей у ​​нас потрібно, звісно, ​​безкоштовно. А в мене вже наперед все розписано, люди забронювали кімнати на весь липень та серпень.

Це означає, що мені потрібно відмовити комусь із гостей та втратити пристойну суму грошей. Свати хочуть пожити тут щонайменше 2 тижні.

Я обговорила все із чоловіком. Він не хоче сваритися з донькою, але здоровий глузд підказує, що ми не можемо прийняти сватів. Розумієте, ми ж велику частину зароблених грошей віддаємо нашій доньці, даруємо подарунки онучці. Це потрібно для її блага. Втрачати постійних гостей і жити разом із малознайомими сватами просто безглуздо.

Дочка на мене дуже образилася. Каже, що наш із чоловіком бізнес зробив із нас безсердечних скнар. Як пояснити дочці, що я відмовила їй, бо так буде правильніше для всіх? Вона не хоче зі мною розмовляти.

You cannot copy content of this page