Дружба з нею доводить мене до таких ситуацій, коли б я самостійно такого точно не вчинила б

Моя історія життя певно що буде знайома кожній другій дівчині. В кого в дитинстві чи в юному віці не було подруги, яка б трішки дратувала чи штовхала б на якісь незрозумілі вчинки.

Ось і в мене є подруга, дуже близька, та як я вважала найрідніша мені людина. Та вона абсолютна ні в чому собі не відмовляє, просто не знає людина ціну грошам.

Хоча моя сім’я теж далеко не бідна, але я якось ніяковію від цього. Та і батьки ні мені, ні брату ніколи ні в чому не відмовляли.

В мене іноді складається таке враження, що я невдячна. Адже я живу досить непогано, маю все що треба, навчаюсь, та дружба з нею доводить мене до таких ситуацій, коли б я самостійно такого точно не вчинила б.

Є в подруги одна особливість, вона каже, що думає. І знаючи, що мої батьки для мене стараються, і моя мама в свій час відмовилася від кар’єри, щоб глядіти мене, подруга якось звинуватила матір мою в тому, що вона отруює моє життя.

Від такої заявочки мені стало погано, я звісно ж перепитала подругу що це було. Та вибачилася, як мені здалося навіть щиро.

Та справа в тому, що було ще кілька таких ситуацій, коли подруга дуже зверхньо поставилася до мене і моєї сім’ї.

Вона дуже добра людина, мені в житті ще не зустрічалися такі хороші і відзивчиві люди, але той факт, що вона так відноситься до мене і моєї сім’ї мене ображає. Мені здається вона таким чином ставить себе вище, чи що.

You cannot copy content of this page