Із дружиною живемо дружно: іноді посуд б’ємо, а іноді весь день із ліжка не вилазимо. Разом ми вісім років. Хочу завести дітей, але дружина вперлася, що без своєї квартири дітей заводити не буде. Я її розумію: жити на знімних квартирах, кочуючи з однієї в іншу – не цукор.
Жити з батьками – навіть не обговорюю. Рік тому вирішили взяти кредит на квартиру. Напевно, це можна вважати відправною точкою. Я – фрілансер, працюю на себе з дому, тому коли потрібні гроші, просто беру більше замовлень, але є й мінуси – мені іпотеку не дають.
Довелося оформити на моїх батьків, а вони вже старенькі, через три роки їм на пенсію. І кредит, відповідно, на три роки дали. Щоб тягнути іпотеку, я завантажив себе роботою по максимуму: вранці прокинувся, сів за роботу, попрацював до ночі, ліг і одразу ж заснув.
Наступного ранку все повторюється. Без вихідних. І так уже понад півроку. На дружину часу не залишається, про що вона мені постійно говорить: ти перестав мені приділяти увагу тощо. Я б радий приділити їй увагу, але сил на це зовсім не залишається.
Занадто багато було поставлено на карту і ці три роки доведеться попахати. Кілька місяців тому звернув увагу, що дружина себе дивно поводить: видаляє всі повідомлення, стала часто з подругами зустрічатися і ще багато чого іншого. Загалом, стандартний набір дружини, яка зраджує.
Я на цьому особливої уваги не загострював, бо було банально ніколи. Зараз вирішив вибратися на тиждень у відпустку, звісно, з дружиною, а вона по півдня стирчить у телефоні з Wi-Fi замість того, щоб спілкуватися зі мною. Мені таке становище не подобається і я читаю її листування.
Якщо коротко передати суть їхнього листування, то там детально обговорюється, як вони з коханцем сумують одне за одним, поки ми відпочиваємо на півдні і в якій позі вони знову будуть “спілкуватися”, коли ми повернемося. Я другий день у шоці.
Розумію, як до цього прийшов, але не розумію, як розсьорбувати. Абсолютно не розумію своїх почуттів. Навіть не розумію, чого я тепер хочу. Чи хочу я ще від неї дітей? Чи повернеться все на круги своя, якщо я почну приділяти їй більше часу і уваги, дарувати дорогі подарунки і давати гроші на шопінг?
Чи зможу я це прийняти і пробачити? Єдине, що я знаю напевно – з дружиною потрібно серйозно поговорити. Але не хочу приступати до активних дій, не знаючи, чого я сам хочу отримати в результаті.
