Мій чоловік завжди заробляв менше за мене, але я виходила заміж не за гаманець із грошима, а за кохану людину. Тому це питання мене мало турбувало. Із квартирою допомогли родичі.
Тож ми майже відразу почали жити у своєму житлі, а через кілька років в нас з’явилася донечка. Коханий працює позмінно: два дні по 12 годин, а потім два вихідних. Я ж впахую традиційно п’ять днів на тиждень.
Але за кількістю годин нітрохи не поступаюся чоловіку. Часом доводиться затримуватися в офісі допізна, оскільки у мене дуже відповідальна робота. І я у начальства на хорошому рахунку.
Часу на ведення домашнього господарства у мене просто немає. Та й не подобається мені все це. Скажу більше: я ненавиджу це робити. Прання, прибирання і кухня мені може хіба що в страшному сні наснитися.
Усім займається мій чоловік. І, треба сказати, у нього це чудово виходить. Аж надто він урівноважений і послідовний. З появою в нашій родині дитини чоловік теж узяв на себе більшу частину обов’язків.
По-перше, завдяки йому я змогла вийти на роботу вже через п’ять місяців після появи доньки. По-друге, він постійно проводить час із донькою. Годує її, вкладає спати і навіть у ляльки грає з нею.
Чоловік став для донечки не просто татом. Він її найкращий друг. І мене це дуже тішить, тому що я чула про історії своїх подруг. У їхніх сім’ях все зовсім інакше: батько пропадає на роботі і не займається дітьми.
Дружини зі свого боку тягнуть весь побут на своїх тендітних плечах. Проте погана зарплата чоловіка спокою мені не дає. Раніше я не звертала на це стільки уваги. Ми обидва поповнювали сімейну скарбничку.
Коханий нічим себе особливо не балував. Частіше витрачав гроші на доньку, ніж на себе, але нещодавно він попросив мене, щоб я купила йому фотоапарат. Та не простий, а професійний.
Виявилося, що він вже давно мріє про те, щоб фотографувати людей. Мовляв, якщо всього навчитися, то можна на цьому гроші заробляти. Ні, я, звичайно, все розумію. Амбіції потрібно якось задовольняти.
Але, по-перше, з якого дива я маю купувати чоловікові таку дорогу іграшку, коли ми ще кредит не до кінця виплатили? По-друге, що буде, якщо в нього нічого не вийде? Не хочу витрачати гроші даремно!
Адже ми не про пару тисяч говоримо. Не знаю, як поговорити з чоловіком, щоб його не образити. Якби він більше заробляв, то йому б не довелося клянчити в мене гроші. Невже чиїсь чоловіки взагалі так роблять?