Мій онук живе зі мною з чотирьох років. Так вийшло моя дочка 16 років тому виїхала за кордон, вийшла заміж. Зараз у неї там нова сім’я, ми з нею рідко спілкуємось. А от онук став моєю опорою на старості років.
Ми дружно жили, доки онук не привів до будинку свою дівчину. Вона навчається із онуком на одному курсі. Вони вже зустрічаються два роки, і він вирішив, що настав час їм з’їхатися.
Грошей у студентів на орендоване житло немає, та й у будинку у нас повно місця, я була не проти того, щоб вони жили разом. Хоча мене виховували інакше. Раніше ніхто й наважитись не міг жити разом до весілля.
Мій онук — молодець, він намагається добре вчитися і підробляє кур’єром після навчання. Він докладає зусиль, бо його дівчина звикла отримувати подарунки та ходити до кафе у вихідні. А сама вона нічого не вміє.
Я думала, що якщо вона не працює, то допомагатиме мені з хатніми справами, але не тут то було. Коли дівчинка переїхала, я думала, що в мене з’явиться помічниця та співрозмовниця.
Але вона виявилася закритою, постійно сидить у своїй кімнаті після навчання, а на кухню виходить, аби щось поїсти. Коли я питаю, як в неї справи, то вона обходиться одним словом «нормально».
Постійно сидить у своїх книжках, навіть гуляти не виходить, а оживає, коли онук приходить додому. Вона не вміє готувати. Вона постійно їсть напівфабрикати, раз на тиждень може посмажити омлет чи зварити локшину.
А про прання делікатних речей вручну вона й не чула, мабуть, ніколи. Як можна закидати всі речі без сортування в пральну машинку? Мені доводиться за нею все переробляти.
Запираю плями, які не випралися в пральній машинці, і перу одяг заново. Я ніколи не помічала, щоб вона допомагала онуку зібратися до університету. Ні футболки не прасує, ні сніданок не готує.
Якщо вона — майбутня дружина, то повинна вміти наводити лад і доглядати за чоловіком, але це не про неї. Підлогу вона мити не вміє. Нещодавно зламався робот-пилосос, так вона ганчіркою щось поводила по підлозі – тільки бруд розвела.
Тоді знову довелося мені її вчити. Краще дивилася б, як я все роблю, і мотала на вус. Так вона й не помічає начебто, що я їй говорю. Як вона не розуміє, що тільки я їй можу показати, що потрібно моєму онукові?
Порад невістка не чує, а я тільки сподіваюся на те, що це перше кохання онука пройде і він знайде собі тямущу дружину. Ну, а що я можу ще сказати, коли ця дівка взагалі нічого не вміє і вчитися не хоче…
